УКРАЇНСЬКА АНТРОПОНІМІЯ XVІІ ст. У МАЛОВІДОМОМУ ТУРЕЦЬКОМУ ІСТОРИЧНОМУ ДЖЕРЕЛІ. V.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню українських антропонімів XVІІ ст., які засвідчені в маловідомому турецькому історичному джерелі Дефтер Муфассал 1681 року. Простудійовано власні назви людей лише на K – Konstan. Метою статті є аналіз власних назв, засвідчених у Дефтері Муфассалі 1681 року. Щоб досягти мети, визначено такі завдання: 1) ознайомити читача з маловідомою турецькою історичною пам’яткою Дефтером Муфассалом 1681 року; 2) вѝокремити українські антропоніми XVІІ ст.; 3) здійснити аналіз власних назв людей та порівняти їх із сучасним українським антропоніміконом; 4) виявити ті оніми, які на сучасному етапі не зафіксовані. У статті використані описовий метод і методи аналізу та систематизації. Давні антропоніми, виокремлені з історичного джерела, – додаткове джерело антропонімікону, який функціонував на території України у XVІІ ст. Власні назви людей, що репрезентовані в Дефтері Муфассалі 1681 року, свідчать про давність таких онімних утворень, адаптацію запозичених імен на україномовному ґрунті. Практична цінність статті полягає в тому, що виявлені та проаналізовані власні назви людей поповнили загальнослов’янський антропонімікон. Встановлено особливості антропонімії, виділеної з турецької пам’ятки Дефтер Муфассал 1681 року. Це історичне джерело засвідчує функціонування прізвищ в Україні наприкінці ХVII ст.; репрезентований список антропонімів на K – Konstan підтверджує, що у ХVII ст. був широкий реєстр запозичених власних імен, які адаптувалися на українському мовному ґрунті; констатовано великий спектр різноманітних суфіксів, за допомогою яких творилися похідні імена/прізвиська/прізвища.