НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОБРАЗІВ-ХАРАКТЕРІВ У РОМАНІ МАРУСЯ БОГУСЛАВКА ІВАНА БАГРЯНОГО

Анотація

У статті простежено зображені письменником складні процеси національного життя українців у передвоєнний період у романі Маруся Богуславка. Письменник показав, як волелюбні українці намагалися зберегти себе – відстояти свою національно-культурну ідентичність у тенетах московсько-більшовицького поневолення, коли більшовицька диктатура намагалася витворити «нову людину» і в різний спосіб нав’язати українцям чужий, людиноненависницький спосіб життя всупереч їхній волі. Адже більшовики нещадно нищили український уклад, намагаючись запровадити нові порядки в Україні. Безбожництво, нищення родової пам’яті, руйнування звичаїв і традицій, ігнорування особистості, приниження її честі та гідності позначилися на образах-характерах Ати Дахно, Петра Сміяна, Сластьона, які намагалися зберегти себе, коли їм протистояли підступні й жорстокі представники влади – Сазонов, Страменко, Добриня-Романов, Подліпкін. Іван Багряний показує, що такий примітивний і дилетантський підхід до формування особистості був марною затією. Більшовики не усвідомлювали, що український національний характер, який глибоко закорінений у рідну землю і котрий протягом століть виробив свій кодекс честі, високоморальні принципи та святі ідеали волелюбства, у складних умовах боротьби за право господарювати на своїй землі загартував свою волю, не підвладний жодному впливу. Незважаючи на терор, репресії, знущання над людиною, українці не зламалися, не підкорилися, а вистояли і чекали слушної нагоди для боротьби за право бути господарями на своїй землі.