ОЙКОНІМНИЙ КОД ЯК ВИЯВ ДУХУ Й БУТТЯ, ТРАДИЦІЙ ТА НОВАТОРСТВА НАЗВОТВОРЕННЯ.Рецензія: [Іваненко О. В. Назви поселень Сумщини. Історико-етимологічний словник / О. В. Іваненко. – Київ : КММ, 2017. – 336 с. – (Серія “Бібліотека української ономастики”)].

Анотація

Читачеві словник дає відповідь не тільки на питання, задекларовані у передмові “звідки походить назва міста, села, селища”, але й на низку інших запитань: коли згадано поселення у відомих документах, чи змінювалася і як змінювалася його назва, які історичні, географічні та мовні фактори впливали на зародження, розвиток, становлення та зміну ойконіма тощо. Звісно, є в словнику й таке, чого мешканці сіл, наприклад, Великий Самбір, Есмань, Малий Самбір, Миропілля, Пекарі тощо не дошукаються. Бо назви ці, як слушно вважає Олександр Іваненко, принесли на Сумщину жителі інших територій у пам’ять про свою малу батьківщину. А це вже, кажучи мовою ономакультурології, – зона не ближньої, а дальньої периферії; тож про їхню ґенезу, як про походження базового ойконіма, автор не пише. Хтозна, можливо у потенційному доповненому та перевиданому виданні вчений піде далі й розповість про шлях становлення не тільки ойконімів, але й усіх твірних етимонів: антропонімів, гідронімів, мікротопонімів тощо. А те, що нове видання словника необхідне, переконують ще й приблизно 300 поселень Сумщини, які в контексті Закону про декомунізацію стали, на щастя, називатися по-новому, або повернули собі давню назву.