КУЛЬТУРА МИСЛЕННЯ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КУЛЬТУРА, РОЗУМОВА КУЛЬТУРА У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ПРОФЕСІЙНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ

Анотація

У контексті дослідження проблеми формування культури професійного мислення майбутніх педагогів виканано понятійно-термінологічний аналіз підходів науковців до трактування сутності ключових понять. Зазначено, що поняття «розум», «інтелект» і «мислення» є родовими поняттями стосовно аналізованих понять («розумова культура», «інтелектуальна культура» і «культура мислення»), які вважаємо видовими.

Висвітлено основні підходи науковців до трактування сутності понять «розум» та «розумова культура», «інтелект» та «інтелектуальна культура», «мислення» та «культура мислення». Відмінність у інтерпретації сутності досліджуваних понять, виявлену на підставі понятійно-термінологічного аналізу спільного і відмінного у підходах науковців до їхнього визначення, пов’язуємо з проблемним полем конкретних досліджень. Неоднозначність, ототожнення та взаємопроникнення розумової культури, інтелектуальної культури і культури мислення пояснюємо складністю, неоднозначністю й багатовимірністю таких феноменів, як розум, інтелект і мислення.

На підставі проведеного дослідження уточнено визначення сутності культури професійного мислення педагога в межах нашого дослідження. Культуру професійного мислення педагога розглянуто як інтегроване утворення, яке характеризує ступінь розвитку різновидів мислення педагога, його мистецтво оперування формами мислення і застосовування мисленнєвих операцій, індивідуальні особливості та стиль його мислення, рівень оволодіння педагогом стратегіями професійної мисленнєвої діяльності і є показником сформованості його професійно-педагогічної культури, здатності пізнавати й перетворювати явища педагогічної дійсності.

Ключові слова: розум, інтелект, мислення, інтелектуальна культура, розумова культура, культура мислення, культура професійного мислення педагога.