ЗЛОЧИН ПЕРЕКОНУВАННЯ АБО СПРИЯННЯ ВЧИНЕННЮ САМОГУБСТВА В ПОЛЬСЬКОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ (СТ. 151 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ)

Анотація

Самогубство є серйозною соціальною проблемою в Польщі. Відповідно до статистики, в 2017 р. по всій країні було вчинено 5 276 спроб самогубства із летальними наслідками, в 2016 р. – 5 405, в 2014 – 6 162, а в 2013 р. – 6 101. Кількість порушених кримінальних проваджень стосовно злочину, передбаченого ст. 151 Кримінального кодексу Республіки Польща (доведення іншої особи до самогубства шляхом переконування або надання допо­моги), є також значною. Так, в 2016 р. було порушено 3 024 такі провадження, в 2015 – 3 193, в 2014 – 3 535, а в 2013 – 3 180. Проте кількість підтверджених злочинів становила лише невелику частку від порушених проваджень (наприклад, у 2016 р. – лише 11 зі загальної кількості таких проваджень (0,0036 %), у 2014 р. – 21 (0,0059 %), у 2013 р. – 15 (0,0047 %). Лише невелику кількість таких справ скеровуютьдо судів; у період з 1 вересня 1998 р. (дата набуття чинності Кримінального кодексу Польщі від 6 червня 1997 р.) до кінця 2015 р. по всій території Польщі було лише 23 засудження за злочин, передбачений ст. 151 Кримінального кодексу РП.
Загальновідомо, що сучасні кримінальні кодекси (у тому числі польський КК) не передбачають самогубство як злочин, незалежно від того, чи спроба самогубства була успішною, чи ні. Ст. 151 КК РП встановлює кримінальну відповідальність за доведення іншої особи до самогубства шляхом переконування або надання допомоги. Об’єктом кри­мінально-правової охорони є людське життя, а також свобода від деструктивного впливу на те, як потерпілий розпоряджається своїм власним життям.
Особливу увагу приділено способу тлумачення термінів «переконування» та «на­дання допомоги» як ознак аналізованого складу злочину в доктрині кримінального права. Наголошено, що не кожне переконування та не будь-яке надання допомоги становить собою ознаки складу злочину, передбаченого ст. 151 КК РП. Відповідно до диспозиції цієї норми, об’єктивна сторона може бути вчинена лише за допомогою діянь, які мають настільки сильний вплив на іншу особу, що можуть вважатися такими, що відповідають вимогам «доведення до» спроби самогубства.
Констатовано, що злочин може бути вчинений лише шляхом дії у випадку дове­дення до самогубства шляхом переконування та в обох формах заборонених діянь (шляхом дії та бездіяльності) у випадку надання допомоги у вчиненні самогубства. Склад злочину є матеріальним; його ознаки охоплюють суспільно небезпечні наслідки, які варто розуміти не як смерть потерпілого, а як спроба самогубства, незалежно від того, яким був її результат. Це є один із злочинів, який може бути вчинений лише умисно (можливі обидва види умислу: dolus directus і dolus eventualis). Покарання за вчинення аналі­зованого злочину – позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років.