УНІКАМЕРАЛІЗМ ЯК ВЛАСТИВІСТЬ ПАРЛАМЕНТУ ЕСТОНІЇ
Анотація
Досліджено правову природу парламенту Естонської Республіки, в першу чергу таку рису парламенту, як унікамералізм. Проаналізовано законодавчі норми та практики діяльності естонського парламенту з акцентом на типових особливостях однопалатних парламентів. Незалежно від того, чи є парламент однопалатним чи двопалатним, він завжди встановлює певні формальні межі, які визначають роботу інших державних органів та установ. Прихильники унікамералізму стверджують, що законодавчий процес в унітарних системах не вимагає функціонування двох палат парламенту. Якщо обидві палати формуються на виборах, вони більшою чи меншою мірою дублюють політичну композицію. Прихильники бікамералізму стверджують, що друга палата дає можливість вносити пропозиції про поправки, особливо в ситуаціях законодавчого поспіху. Внаслідок цього, друга палата відповідає за якість прийнятого закону. Проте, вивчаючи функцію та внутрішню структуру парламенту Естонії, можна зробити висновок, що однопалатний процес стимулює швидкість законодавчого процесу.
Вибори до парламенту Естонії є вільними, загальними, прямими, а голосування є таємним. Право голосу мають громадяни Естонії, які не пізніше дня виборів досягли 18-річного віку. Виняток становлять громадяни, визнані судом недієздатними. Відповідно до закону, виборчі права осіб, засуджених судом до ув’язнення, можуть бути обмеженими. Вибори до парламенту проводять в першу неділю березня, через чотири роки після попередніх виборів. Офіційну дату виборів оголошує Президент Республіки щонайменше за три місяці до дня виборів. Конституція передбачає також позачергові вибори, які можна проводити не раніше ніж за двадцять днів і не пізніше, ніж через сорок днів після їх призначення. Держава поділена на дванадцять виборчих округів. Виборці голосують у виборчих округах відповідно до місця проживання. Громадяни можуть голосувати традиційим способом, наприклад, у місцях голосування або альтернативними способами, тобто голосувати поштою, за посередництвом або шляхом електронного голосування.
Естонський парламент Riigikoku має сильну позицію та компетенцію, яка дозволяє йому значно впливати на функціонування інших органів публічної влади. Будучи однопалатним парламентом, він володіє всіма законодавчими повноваженнями. Важливою функцією парламенту є функція контролю, яка виявляє досить сильну позицію парламенту щодо виконавчої влади. Наведене дає змогу парламенту впливати на склад найважливіших органів влади. Riigikoku є сильним і незалежним органом, що сприяє політичній стабільності держави.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Antoszewski, A., & Herburt, R. (1997). Forma rządu. In A. Antoszewski, R. Herburt, Demokracje Europy Środkowo-Wschodniej w perspektywie porównawczej. Wroclaw : Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego.
Bichta, T., Michalczuk-Wlizło, M. (2012). Jednoizbowość jako cecha parlamentów państw bałtyckich. Przegląd Prawa Konstytucyjnego, 1.
Ciechanowska, J., & Szwed, K. (2016). Doświadczenie Estonii związane z głosowaniem elektronicznym. Studia Prawnoustrojowe, 32.
Czakowski, M. (2011). E-voting na przykładzie Estonii i Brazylii. Studia Biuro Analiz Sejmowych, 3(27).
Jagusiak, B. (2013). Systemy polityczne państw nadbałtyckich. Warszawa: Wydawnictwo Difin.
Karp, J., & Kuca, G. (2007). Republika Estońska. In Sarneck Pi (eds.) Ustrój Unii Europejskiej i ustroje państw członkowskich. Warszawa: Oficyna a Wolters Kluwer business.
Konstytucja Estonii. (2000). Tłumaczenie z języka estońskiego Aarne Puu, wstęp L. Garlicki, P. Łosowski, Warszawa.
Kowalska, M., Michalczuk, M., & Szefke W. (2005). System polityczny Estonii. In M. Żmigrodzki (eds.) Systemy polityczne państw Europy Środkowej i Wschodnie. Lublin: Sokół.
Mróz, M. (1993). Parlament Republiki Estońskiej. Kancelaria Sejmu, Biuro Studiów i Ekspertyz, Raport, 33, 2.
Mróz, M. (1993). Parlament Republiki Estońskiej. Warszawa.
Mróz, M. (1997). Riigikogu. Parlament Republiki Estońskie. Przegląd Sejmowy, 1(24), 59.
Riigikogu. (14.07.2007). Rules of Procedure and Internal Rules Act (RT I = 44, 316 z).
Sal, K. (2015). Remote Internet Voting and Increase of Voter Turnout: Happy Coincidence or Fact? The Case of Estonia. Masaryk University Journal of Law and Technology, 9.
Zieliński, J. (2000). Systemy konstytucyjne Łotwy, Estonii, Litwy. Warszawa: Wyd. Sejmowe.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2018.66.8142
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.