ЛЮДСЬКІ ПРАВОВІ ПОТРЕБИ: ПОНЯТТЯ, ОСНОВНІ КЛАСИФІКАЦІЇ, ЮРИДИЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАДОВОЛЕННЯ

Анотація

Проаналізовано поняття та юридичний механізм задоволення правових потреб, а також продемонстровано їх основні класифікації.
Такі потреби визначено як потреби людей у якісному позитивно-правовому регулю­ванні, а також у правовій допомозі.
Висвітлено роль (можливості) кожного з основних елементів (засобів) механізму правового регулювання у задоволенні правових потреб людини, а саме:
– потреба у правосуб’єктності зумовлена тим, що ні фізична, ні юридична особа не можуть існувати й діяти без визнання цієї властивості останніх. Виключно вона надає можливість вчиняти ті чи інші дії;
– потреба у суб’єктивних юридичних правах спричинена тим, що кожна людина потре­бує правової визначеності своїх дій, оскільки це забезпечує їх правомірність та мораль­ність. Вони слугують свого роду «ключем», наданим державою, для виконання діяльності зі здобут­тя та споживання, використання певних життєво необхідних благ – об’єктів правовідносин;
– потреба у юридичних джерелах права виникає з огляду на те, що вони юридично закріплюють суб’єктивні права та гарантують їх реалізацію;
– потреба в юридичних фактах пояснюється тим, що саме вони є підставою для виникнення, зміни чи припинення правовідносин, для виникнення суб’єктивних прав громадян у конкретних правовідносинах. Окрім цього, вони є своєрідним засобом пере­ведення правосуб’єктності особи у її суб’єктивне право, а також становлять необхідну ланку у переході від державного нормативного регулювання суспільних відносин до індивідуального правового регулювання;
– потреба у законності обумовлена тим, що вона є умовою виникнення та функціо­нування правопорядку, який необхідний для впорядкованості суспільних відносин, а відтак запобігання хаосу та свавілля.
Якість як характеристику правового регулювання відображено такими показниками:
– цінність юридичного регулювання. Вона характеризується його позитивною значу­щістю для задоволення потреб існування і розвитку людини, соціальних спільнот, об’єднань, усього суспільства;
– економність юридичного регулювання. Характеризується обсягом соціальних витрат, потрібних для досягнення його мети;
– ефективність юридичного регулювання. Характеризується співвідношенням реальних результатів цього регулювання з його метою.
Окрім цього, визначено, що потреба у правовій допомозі зумовлена необхідністю забезпечення правомірної, компетентної реалізації прав і свобод людини, їх захисту та відновлення у разі порушення.