ПРО РОЗВИТОК НАУКИ ПРО АДВОКАТУРУ ЯК СПЕЦІАЛЬНОЇ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ
Анотація
Визначено, що виокремлення науки про адвокатуру як спеціальної юридичної науки є необхідним на сучасному етапі розвитку юридиспруденції. З’ясовано, що виникнення у складі правової науки окремої галузі про адвокатуру є наслідком об’єктивних процесів еволюції правознавства, потреби в інтеграції правових наукових знань про адвокатуру. Різні галузі правової науки містять знання, узагальнення, ідеї чи положення, що стосуються адвокатури, адвоката чи адвокатської діяльності, проте розвиток знань про адвокатуру та адвокатську діяльність у межах якоїсь із зазначених наук є обмеженим, неповним, у процесі вивчення відсутній системний підхід.
Проаналізовано термінологічний ряд «адвокатологія», «наука про адвокатуру», «адвокатське право», «теорія адвокатури». Під терміном «теорія адвокатури» запропоновано позначати нові концепції вчених та практиків стосовно адвокатури. Такі концепції підлягають обговоренню та удосконаленню перед їх запровадженням у законодавство та практику його застосування.
Зроблено висновок, що завдання теоретичної частини адвокатології полягає в дослідженні і роз’ясненні тих об’єктивних процесів, які призвели до виникнення адвокатури, визначенні її сутності та призначення у громадянському суспільстві, формулюванні її понятійного апарату тощо. Головним напрямом досліджень у теорії адвокатури доцільно вважати визначення таких раціональних кроків у її розвитку.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Kucherena A.G. (2004). Advocatura: uchebnik, 351.
Grudtsina L.Y. (2005). Advocatura v Rossiyi: ucheb.posobiye. М.: Eksmo, 410.
Advocatura Ukrayiny: (2016). Knyga 1. Organizatsiya advocatury (z praktykumom): Pidruchnyk u dvokh knygakh / za zag.red. d.u.n., prof. S.Fursy ta k.u.n., dotsenta N. Bakaianovoji. 2-gе vyd.dop. i pererob. К.: Аlertа, 864.
Adibakian О. А. (2015). Osnovnye, smejnye i kompleksnye nauki. SCI-ARTICLE.RU, 18, 106-111. Retrieved from http://sci-article.ru/stat.php?i=1423219908(data obrashenija 10.10.2016)
Yanovs’ka O. G. (2015, January 1). Standartizatsiya advocats’koyi diyal’nosti: vymoga siogodennya. Visnyk kryminal’nogo sudochynstva, 157–162.
Lubshev Y. F. (2001). Advocatura v Rossiyi: uchebnik. М.: ООО «Profobrazovaniye», 832.
Grudtsina L. Y. (2009). Advocatskoye pravo. М.: Delovoj dvor, 320.
Ragulin A. V. (2013, April 2(3)). Formirovaniye nauki ob advokature. Evrazijskaya advokatura, 128–140.
Mironov R. G. (2009, February 2 (9)). Advokatologija i uchenije o professional’noj zachite po ugolovnym delam v rossijskoj yuridicheskoj nauke. Evrazijskij yuridicheskij journal, 133–140.
Melnichenko R. G. (2006, June 6). Advocaturu vycherknuli iz nauki. Advokat, 19–24.
Belkin R. S. (1997). Kurs kriminalistiki: v 3 t. Т. 1: Obchaja teorija kriminalistiki. М.: Urist, 408.
Chelycheva O. V. (2012, March, 1). Sootnochenije fundamental’nykh znanij v kriminalisticheskoj nauke. Vestnik Sankt-Peterburgskogo universiteta MVD Rossiji, Т. 53, 144–147.
Varfolomejeva T. V. (1994). Organizatsionnyje, protsesual’nyje i kriminalisticheskie problemy zachity advocatom prav podozrevaemogo, obviniaemogo, podsudimogo [Теkst] : dis.d-ra yurid.nauk: 12.00.09. 485.
Loginova S. M. (2002). Advocats’ka tajemnytsia: teorija i praktika: avtoref. dis... kand. yurid. nauk: 12.00.10. 19.
Yanovs’ka O. G. (1997). Pravovi garantiji dial’nosti advocata-zakhysnyka v kryminal’nomu protsesi Ukrajiny [Теkst]: dis...kand.yurid.nauk: 12.00.09. 210.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2016.63.5163
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.