ДІЯ ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ АВСТРІЇ 1811 РОКУ НА УГОРСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (1812–1918 РОКИ)
Анотація
Досліджено процес введення в законну дію Цивільного кодексу Австрії 1811 року в Угорщині та Трансільванії. З’ясовано, що із введенням Цивільного кодексу Австрії 1811 року вперше приватне право на усіх угорських землях стало уніфікованим. Встановлено, що при введенні Цивільного кодексу Австрії 1811 року в законну дію в Угорщині та Трансільванії було враховано правові особливості відповідних країв, зокрема, у сімейному праві щодо заповіту та успадкування майна духовенства, а також «регулювання відносин невід’ємності дворянських землеволодінь (авіцітету)». Проаналізовано зміст Жовтневих указів 1860 року та рішень Курії Судової конференції 1860–1861 років, котрі офіційно припинили дію Цивільного кодексу Австрії 1811 року на території Угорщини. З’ясовано, що в Угорщині до 1918 року була проведена лише часткова кодифікація цивільного права, зокрема сімейного права протягом 1871–1884 років. До 1916 року було розроблено п’ять проектів цивільного кодексу, джерелом котрих також був Цивільний кодекс Австрії 1811 року в редакції 1914–1916 років.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Morjak-Protopopova, H. (2007). Some features of government of Austria-Hungary on the Constitution in 1867 (the 140 th anniversary of the Constitution). Bulletin of Lviv University, A series of legal, 44, 97–102.
Tyshchyk, B. (2012). History of State and Law in Austria and Austria-Hungary (X c. – 1918) (Metodolohiychni materials, number 441). L’viv.
Almási, A. (1924). Ungarisches Privatrecht (Vol. 1). Berlin.
Bernatzik, E. (1911). Die österreichischen Verwaltungsverfahrensgesetze mit Erläuterungen (Vol. 2). Wien.
Dauscher, A. (1862). Das Ungarische Civil- und Strafrecht nach den Beschlüssen der Judex-Curial-Confrrenz (Vol. 2). Wien.
Die Judex Kurial-Konferenz. (1861). Gerichtshalle, 25–32.
Die Rechtspflege in Ungarn nach Wiederherstellung der besonderen Justizverwaltung. (1860). Gerichtshalle, 361–384.
Die Solidar Obligationen im Konkurse. (1861). Gerichtshalle, 9–15.
Füger Rechtborn M. (1858). Das alte und neue Privatrecht in Ungarn, Siebenbürgen, Slavonien, Serbien und dem temescher Banat, bezüglich seiner Fortdauer und Rückwirkung. Hermannstadt.
Füger von Rechtborn, M. (1861). Ueber die Wiederherstellung des bestandenen ungarischen Privatrechts: Ein civilistischer Beitrag zur Erörterung einer der belangreichsten Fragen für den bevorstehenden. Hermannstadt.
Gönczi, K. (2004). Bayern als Vorbild für die ungarische Rechtsmodernisierung. Ungarn-Jahrbuch 27, 19, 387–399.
Gönczi, K. (1998). Die historische Rechtsschule in Ungarn und ihre geistesgeschichtlichen Hintergrund. A bonis bona discere: Festgabe fur János Zlinszky zum 70. Geburtstag, 5, 429–450.
Hofmann, P. (1865). Ein privatrechtliches Gesetzbuch für Ungarn. Allgemeine österreichische Gerichts-Zeitung, 16, 123–130.
Kaiserliches Diplom vom 20.10.1860. (1860). Reichs- Gesetzblatt für das Kaiserthum Oesterreich, 336–338.
Kajtár, I. (1998). Österreichisches Recht in Ungarn. A bonis bona discere: Festgabe fur János Zlinszky zum 70. Geburtstag, 19, 451–472.
Kajtár, I. (2004). Deák und die Modernisierungsprozesse des 19 Jahrhunderts. Nationalstaat – Monarchie –Mitteleuropa. Zur Erinnerung an den «Advokaten der Nation», 24–33.
Mádl, F. (1970). Kodifikation des ungarischen Privat- und Handelsrechts im Zeitalter des Dualismus. Die Entwicklung des Zivilrechts in Mitteleuropa (1848–1944), 87–120.
Ministerkonferenz Protokoll vom 20.5.1862. (1986). Die Protokolle des Österreichischen Ministerrates 1848-1867, 5 (4), 21–30.
Mischfer, G. (1853). Üben den Standpunkt und die Behandlung der politischer Deconomie, mit besonderer Berücksichtigung der Verhältnisse des Österreichischen Kaiserstaates. Magazin für Rechts- und Staatswissenschaft mit besonderer Rücksicht auf das Österreichische Kaiserreich, 8, 30–51.
Neschwara, Ch. (2010). Das ABGB in Ungarn. Österreich Allgemeines Bürgerliches Gesetzbuch (ABGB). Eine europäische Privatrechtskodifikation, 3, 33–133.
Nippel, F. (1850). Materialien zur Reform der österreichischen Gesetzgebung im Justizfache (Vol. 1). Wien.
Szalma, J. (2008). Der Einfluss des ABGB in der präzedenziellen Rechtsprechung des ungarischen Obersten Gerichtshofes (Curia) zum Schadenersatzrecht. Festschrift für Wilhelm Brauneder zum 65. Geburtstag. Rechtsgeschichte mit internationaler Perspektive, 19 (12), 661–676.
Szalma, J. (1994). Geltung und Bedeutung der Kodifikationen Österreichs, Serbiens und Montenegros im ehemaligen Jugoslawien. Zeitschrift für Neuere Rechtsgeschichte, 16 (4), 341–348.
Szladits, K. (1903). Franz Deák und unser heutiges Privatrecht. Zeitschrift für ungarisches öffentliches und Privatrecht, 9, 319–326.
Zlinszky, J. (1982). Zivilgesetzgebung Ungarn. Handbuch der Quellen und Literatur der neueren europäischen Privatrechtsgeschichte, 3 (2), 2141–2213.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2016.63.5025
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.