Анотація
Присвячено правовому аналізу цифрових прав. Проаналізовано правову природу та становлення цифрових прав, наукові погляди щодо розуміння поняття та змісту цифрових прав. Встановлено, що цифрові права – це права людини, які здійснюються у цифровому середовищі (зазвичай у мережі «Інтернет»). Доведено, що цифрові права слід розуміти як збірне поняття для тих прав людини, які пов’язані із цифровими технологіями, які забезпечують механізм їх реалізації. Обґрунтовано, що цифрові права поділяються на абсолютні цифрові (здійснюються виключно у цифровому середовищі) і частково (відносно) цифрові (з дуалістичною правовою природою: можуть здійснюватися онлайн і офлайн). Доведено, що до абсолютних цифрових прав належать: право на цифрову свободу; право на цифрову самовизначеність; право на доступ до інтернету; право на забуття в цифровому середовищі; право на акаунт (обліковий запис), право на вебсторінку; право на доменне ім’я; право на віртуальний образ; право на криптовалюту; право на NFT, на інші віртуальні активи; право на особисту цифрову безпеку; право на комп’ютерну програму та інші (перелік є невичерпним). Обґрунтовано, що право на цифрову свободу – це право на вільне обрання можливостей певної поведінки в цифровому середовищі з урахуванням специфіки вебсайтів, які при цьому використовуються. Доведено, що право на цифрову самовиз-наченість – це можливість обрання особою способу її ідентифікації (перебування) в мережі «Інтернет» з урахуванням можливостей конкретного вебсайту, право бути чи не бути онлайн, право на стрім. Обґрунтовано ознаки цифрових прав: здійснюються у цифровому середовищі, зокрема, у мережі «Інтернет»; їм притаманна екстериторіальність; не існують поза цифровим середовищем (окрім часткових цифрових прав, які можуть здійснюватися і «офлайн»); випереджають відповідне правове регулювання (оскільки права з’являються і здійснюються, а правове регулювання таких відносин подекуди відсутнє); виникають у зв’язку із цифровізацією суспільства; залежність змісту права від технологічного прогресу та розвитку інновацій, які сприяють появі нових цифрових прав або надають нові можливості здійснення наявних цифрових прав; можуть бути майновими і особистими немайновими, абсолютно цифровими і частково (відносно) цифровими. Доведено, що цифрові права – це збірне поняття тих прав людини, які можуть здійснюватися у цифровому середовищі, цифрові права об’єднують різні права, які виникли та/або здійснюються завдяки цифровим, інформаційним технологіям та інноваціям.
Ключові слова
цифрове середовище, інтернет, право на інформацію, авторські права, інформаційні технології.
Посилання
1. The right to privacy in the digital age: Resolution of United Nations (2013). № 68/167.
2. Razmietaieva, Yu. S. (2020). Tsyfrovi prava liudyny ta problemy eksterytorial'nosti v ikh zakhysti. Pravo ta derzhavne upravlinnia. № 4. 18–23.
3. Yamnenko, T. M., Mis'ko, D. O. (2022). Rozvytok tsyfrovykh prav v Ukrainy. Yurydychnyj visnyk. № 4 (65). 101– 106.
4. Bratasiuk, O. B., Mentukh, N. F. (2021). Poniattia ta klasyfikatsiia tsyfrovykh prav v Ukraini. Yurydychnyj naukovyj elektronnyj zhurnal. № 10. 58–61.
5. Petryshyn, O. V., Hyliaka, O. S. (2021). Prava liudyny v tsyfrovu epokhu: vyklyky, zahrozy i perspektyvy. Visnyk Natsional'noi akademii pravovykh nauk Ukrainy. T. 28. № 1. 17–35.
6. Bielov, D. M., Peresh, I. Ye., Pokorba, I. (2024). Tsyfrovi prava liudyny: doktrynal'ni zasady. Analitychno-porivnial'ne pravoznavstvo. № 2. 110–114.
7. Ennan, R. Ye. (2024). Tsyfrovizatsiia prava ta formuvannia tsyfrovoho prava. Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho Natsional'noho Universytetu. Seriia PRAVO. № 83. Ch. 1. 200–205.
8. Verlos, N. V. (2020). Konstytutsionalizatsiia tsyfrovykh prav liudyny: vitchyzniana praktyka ta zarubizhnyj dosvid. Chasopys Kyivs'koho universytetu prava. № 2. 129–133.
9. Tarasenko, L. L. (2020). Pravo na dostup do Internetu. Visnyk L'vivs'koho Universytetu. Seriia Yurydychna. № 71. 53–61.