Вісник Львівського університету. Серія юридична

Проаналізовано основні вимоги до суддів та особливості їхньої діяльності в крайових судах Галичини (1850–1918). Зазначено, що крайові (окружні) виступали судами другої інстанції для апеляцій на рішення повітових судів та судами першої інстанції у визначеному окрузі при розгляді кримінальних та цивільних справ, вартість предмета спору яких становила понад 1 тис. корон. Крайові суди в Галичині, як суди першої інстанції, розглядали: цивільні справи (сімейні спори, опікунські справи, справи про поновлення у правах, усиновлення, успадкування згідно із заповітами); кримінальні справи – справи про пору-шення державних законів, антиурядову діяльність, організацію нелегальних товариств, вбивства, грабежі, підпали, випадки образи честі й гідності імператора або ж його родини. Спори гірничого, торговельного і вексельного характеру, незалежно від ціни предмета спору, розглядали спеціальні сенати лише декількох крайових/окружних судів у Галичині. У провадженні крайових судів у Галичині переважали цивільні справи, пов’язані з майновими і земельними суперечками, а серед кримінальних – справи про політичні злочини, крадіжки, фальшування грошей і документів, заподіяння тілесних ушкоджень. Крайові суди в Галичині діяли як колегіальні судові органи й розглядали цивільні справи в кількості трьох, а кримінальні – чотирьох суддів. Суддею крайового суду могла бути особа з юридичною освітою, яка повинна була скласти відповідні фахові екзамени і пройти обов’язкову практику. Спершу здавали три державні екзамени: правно-історичний, судовий і політичний. Для їхнього прийому в кожному вищому навчальному закладі за розпо-рядженням міністра віросповідань і освіти створювали спеціальну комісію. Вона повинна була визначити рівень правової підготовки кандидата, тобто чи має випускник юридичну проникливість, чи може самостійно здійснювати судочинство, чи добре володіє юридичною термінологією. Предметом правно-історичного іспиту було римське, церковне і німецьке право, а також історія Австрійської держави, судового – австрійське цивільне, торговельне і векселеве право, цивільна процедура, австрійське кримінальне право та процедура. Під час політичного екзамену кандидати виявляли свої знання австрійського адміністративного права, науки і політики суспільного господарства, фінансового законодавства імперії. Пер-ший іспит приймали тричі на рік – взимку, влітку і восени, два інші – у будь-який час протягом року, за винятком канікул. Екзамени відбувалися усно і публічно. Випускники мали змогу обирати мову складення іспиту. Підсумкову оцінку визначали голосуванням членів комісії. За негативного результату можна було повторно скласти іспит у терміни, встановлені комісією. Наступним кроком у кар’єрі юриста була обов’язкова безкоштовна однорічна судова практика в крайовому (окружному) суді. Однорічна судова практика була обов’яз-ковою умовою допуску до зайняття посади суді, однак її термін саме для кандидатів на суддів змінювався. З 1885 р. термін стажування був продовжений до двох, а з жовтня 1896 р. – до трьох років. Після проходження такої практики випускників правничих факультетів зазвичай призначали авскультантами в певному окружному суді. Мінімальною вимогою при зарахуванні на цю посаду була наявність свідоцтва про успішне складення правно-історичного і судового державних іспитів. Отримати посаду судді можна було лише після складення кваліфікаційного суддівського іспиту. Його приймала спеціальна комісія, яку щороку створювали за розпорядженням міністра юстиції при Вищому крайовому суді. До неї входили професори юридичних факультетів університетів та практикуючі судді, зазвичай з того ж трибуналу. Іспит складався з письмової та усної частин і мав на меті виявити знання цивільного та кримінального законодавства, процесу та процедури. Перша частина тривала два дні, протягом яких кандидати мусили виконати два завдання – скласти витяги з актів із вироками з цивільної і кримінальної судових справ. На усний іспит відводили дві години, під час яких претендента екзаменували з усіх галузей цивільного і карного законодавства. Крім того, він мав досконало знати систему функціонування австрійської судової влади.

1. Mysak, N. (2020). Ukrainian judges in Galicia at the end of the 19th - at the beginning of the 20th century: socio-professional portrait. From the history of Western Ukrainian lands / Science. ed. and arrange Iryna Orlevich ; NAS of Ukraine, Institute of Ukrainian Studies named after I. Krypyakevych. Lviv, 2020. Iss. 16. P. 18.

2. Faculty of Law of Ivan Franko National University of Lviv (1661–2016) : monograph / by General ed. professors V. M. Burdin, V. T. Nora and I. Y. Boyka. Lviv : Lviv. national University named after I. Franka, 2016. P. 41.

3. Kovalchuk, I. V. (2023). Regional courts in Galicia (1850–1918): historical and legal aspects. Lviv : Ivan Franko LNU Publishing House. P. 252.

4. Boyko, I. Y. (2017). Halychyna in the state-legal system of Austria and Austria-Hungary (1772–1918) : study guide. Lviv : LNU named after Ivan Franko. P. 158–159.

5. Handbook of the Lemberg Governorate in Galicia for the year 1856. Lemberg : From the Imperial and Royal Galician Administrative State Printing Office, 1856. P. 100.

6. Shukhevich, S. (1991). My life. Memoirs. London : Publication of the Ukrainian Publishing Union. P. 200.

7. Redzik, A. (2015). Recenzja rozprawy doktorskiej: Jakub Kotliński, Sądownictwo w Galicji Wschodniej w latach 1855–1914. Lublin. S. 260. Retrieved from https://www.kul.pl/files/983/ mgr_jakub_kotliski/Recenzja_dra_hab._Adama_Redzika.pdf [20.08.2018].

8. Mudryi, M. (2012). Lavrovsky Yulian. Encyclopedia of Lviv. T. 4 / Under the editorship of A. Kozytskyi. Lviv : Litopys. P. 12–13.

9. Chornovol, I. (2010). 199 deputies of the Galician Diet. Lviv : Triada Plus. P. 119.

10. Mentsynskyi, O. (1898). About absenteeism in the Austrian civil process. Legal Journal. Investigations of the legal section of the Shevchenko Historical and Philosophical Scientific Society. Lviv : Yearbook VIII. P. 1.

11. Handbook of the Lemberg Governorate in Galicia for the year 1856. Lemberg : From the Imperial and Royal Galician Administrative State Printing Office, 1856. P. 102–106.

12. Galician Provincial Handbook for the Year 1868. Lemberg : Aus der k. k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei, 1868. P. 219.

13. Szematyzm of the Kingdom of Galicia and Lodomeria with the Grand Duchy of Kraków for the year 1877. Lwów : From the printing house of Władysław Łoziński, 1877. P. 71.

14. Szematyzm of the Kingdom of Galicia and Lodomeria with the Grand Duchy of Kraków for the year 1911. P. 98.