ЗАЯВЛЕННЯ НЕВМОТИВОВАНОГО ВІДВОДУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЗЛОВЖИВАННЯ АДВОКАТОМ ПРОЦЕСУАЛЬНИМИ ПРАВАМИ

Анотація

Розглянуто, що зловживання процесуальними правами адвокатом у кримінальному провадженні проявляються найбільш різноманітними способами. Одним із типових прикладів таких зловживань, є використання права на відвід, як інструмента для протидії досягненню завдань кримінального провадження. Як наслідок, права та/або законні інтереси інших осіб порушуються, не дотримується вимога розумних строків, а держава в особі відповідних органів не може належно виконати взяті на себе зобовʼязання. Оцінено законодавчий механізм протидії зловживань процесуальними правами, як такий, що потребує удосконалення, оскільки виключно стосується повторного заявлення такого з конкретною метою – затягування кримінального провадження. З’ясовано, що в доктрині та судовій практиці побутує думка, що заявлення невмотивованого відводу теж є зловживанням процесуальним правом. Окреслено, що автор не підтримує наведений підхід. Сформульовано три аргументи, які свідчать про те, що невмотивований (необґрунтований) відвід не може апріорі вважатися зловживанням процесуальним правом. Підкреслено необхідність наукових напрацювань, які будуть основою для законодавчих змін, що, з одного боку, не порушуватиме право на неупереджений суд, а з іншого – мінімізує ризик використання такого права як інструмента зловживань процесуальними правами, зокрема адвокатами. Запропоновано сформувати критерії, які нададуть можливість виявляти зловживання процесуальним правом на відвід, за відсутності вмотивованості заяви.