ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ФОРМУВАННЯ АВСТРІЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛИЧИНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХVІІІ СТОЛІТТЯ)

Анотація

Охарактеризовано вплив економічних чинників на формування австрійської політики у сфері містобудівної діяльності в Галичині (друга половина ХVІІІ століття). Зазначено, що значну увагу австрійська влада приділяла містобудівній діяльності в приєднаних українських землях, оскільки розглядала міста як потенційні промислові центри країни (за зразком до прусських чи британських). Проте на початках утвердження своєї влади в Галичині виникали деякі проблеми. Одним із проблемних питань австрійська влада вважала формування міських кошторисів, адже грошей не вистачало ані на санаційні заходи (наприклад, очищення міст від сміття), ані тим паче на більші будівельні проєкти. Військові видатки обмежували підтримку й стимулювання розвитку міст. За муніципальні кошти не вдавалося навіть захистити місто від повеней (Галич, Жидачів). Саме тоді, міські доходи формувалися завдяки: 1) пропінації; 2) оренди муніципальної землі; 3) власного капіталу; 4) ринкових і мостових зборів тощо. Особливу увагу австрійської влади привернуло питання права пропінації в королівських містах. Офіційний Відень схилявся до відновлення цього права не лише в приватних, а й в королівських містах. Той факт, що окремі старости узурпували право пропінації вважалося порушенням унаслідок незаконних оборудок і впродовж першої половини ХІХ століття влада унормовувала це питання. Коли від представників повітової влади стали вимагати документально підтвердити наявність права пропінації, часто з’ясовувалося, що ніяких підтверджень вони не мають. Міста Самбір, Дрогобич, Стрий почали судові процеси зі скарбницею та старостами про повернення права пропінації і виграли. У баченні австрійських чиновників, міські пивоварні та винокурні мали суттєво поповнювати кошторис. Значно поміркованішим щодо цього був імператор Йосиф ІІ, вважаючи, що позбавлення права пропінації дрібних власників негативно вплине на стан скарбниці. Встановлено, що реформування міського управління не стояло на першому місці, оскільки нагальними були інші політичні та соціальні питання, що потребували уваги. До уваги бралися й реалії місцевого контексту. У порядку денному нового уряду архітектура й містопланування відігравали не визначальну роль. На першому етапі свого впливу на міські стосунки австрійська влада пробувала проводити політику спеціальних інструкцій і застережень. Щоб заохотити населення до зведення нових будинків або ремонту напівзруйнованих, австрійський уряд 19 листопада 1774 року оголосив про десятирічне звільнення від податків нових або перебудованих будинків, що позитивно вплинуло на містобудівну діяльність, зокрема в Галичині.