Вісник Львівського університету. Серія юридична

Проаналізовано становлення та розвиток правового регулювання банківської діяльності в Австрійській монархії (друга половина ХVІІІ – середина ХІХ століть). Зазначено, що австрійське банківське право в другій половині ХVІІІ століття базувалося на системі концесії (у нинішньому розумінні цього слова, згідно з українським законодавством, – «державноприватного партнерства»). Система концесії передбачала виділення окремих привілеїв та монополій фінансовим установам. Відповідно до цієї системи, уряд надавав обмежену ліцензію на здійснення банківської діяльності в обмін на фінансову підтримку держави. Така практика не була якоюсь особливою, бо відомо, що в тодішній Європі навіть окремі монархи позичали гроші в приватних осіб, нерідко іноземців. Концесія надавалася на обмежений термін, зазвичай на 10 років, і могла бути продовжена після закінчення його строку. Отримання концесії від уряду давало банку право на зберігання грошових коштів клієнтів, видавання позик та проведення інших банківських операцій. Узамін за концесію банк зобов’язувався надавати кредити державі, розмір яких був визначений урядом, а також зберігати фінансові резерви відповідно до встановлених правил. Концесійна система формально забезпечувала контроль держави над банківською діяльністю та сприяла залученню фінансових ресурсів до державного бюджету. Однак система концесії також мала свої недоліки, зокрема, обмеження конкуренції та неефективне використання ресурсів банків. Тому в наступні роки в Австрії було проведено низку реформ, спрямованих на підвищення ефективності банківської системи. Встановлено, що формування правових засад банківської справи в Австрії на початку ХІХ століття відбувалося в контексті кодифікації розрізненого законодавства країни загалом. У 1811 році було створено одну з найважливіших пам’яток сучасного європейського права, яка діє донині – Австрійський цивільний кодекс. Положення про відсотки на капітал включено до глави 21 Кодексу під назвою «Про договір позики» (§§983–1001). Варто звернути увагу на те, що Австрійський цивільний кодекс 1811 року не має пандектної структури, а тому в ньому відсутня загальна частина зобов’язального права, яка включає регулювання процентів. Договір позики, що передбачав відсотки (Zinsenvertrag), регулювала стаття 984 кодексу. Регулювання «відсотків» («комісії») законодавець помістив у §§993–1000. Стаття 991 передбачала, що у випадку позики «боргової картки» «боржник лише зобов’язаний або повернути все... або компенсувати кредитору шкоду, яку він доведе». Тому можливість нарахування відсотків за такими кредитами була повністю виключена; це було положення juris cogentis, порушення якого призводило до невиконання зобов’язання. Стаття 993 гласила, що якщо в договорі позики були передбачені відсотки (незалежно від того, предметом позики були гроші чи предмети споживання – «незначні предмети», verbrauchbare Sachen), «такий договір дійсний лише на цей час». Санкцією за перевищення положення про максимальні проценти було визнання недійсності юридичної операції. Це положення було розширено статтею 996, згідно з якою положення, що покладають на боржника «інші допоміжні зобов’язання» або зберігають «інші допоміжні вигоди» на користь кредитора чи третіх осіб, також є недійсними, якщо їх вартість перевищила максимальний відсоток.

правове регулювання, банківська діяльність, банківська система, Галичина, Австрійська монархія.

Zakon pro kontsesiiu vid 3 zhovtnia 2019 roku (iz zminamy i dopovnenniamy vid 13 hrudnia 2022 roku), dostupno 7 travnia 2023 roku. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/T190155

Bojko, I. J. (2018). Vplyv derzhavnoi polityky Avstrijs'koi monarkhii na sotsial'no-ekonomichnyj rozvytok u Halychyni (druha polovyna XVIII–XIX stolit'). Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia iurydychna, 42–57.

Szabo, F. (1979). Haugwitz, Kaunitz, and the Structure of Government in Austria under Maria Theresia, 1745 to 1761. Historical Papers. 141, 123.

Tyschyk, B. (2003). Istoriia derzhavy ta prava Avstrii ta Avstro-Uhorschyny (Х st. – 1918 r.): navch. posibnyk. L'viv: Vyd-vo LNU imeni Ivana Franka, 60–63.

5. Kul'chyts'kyj, V. (1966). Derzhavnyj lad i pravo v Halychyni v druhij polovyni ХІХ – na pochatku ХХ st. Mashynno-ofsetna laboratoriia L'vivs'koho universytetu, 56.

Bojko, I. J. (2013). Pravove rehuliuvannia tsyvil'nykh vidnosyn na ukrains'kykh zemliakh u skladi Avstrii ta Avstro-Uhorschyny (1772–1918 rr.). Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia iurydychna, 88–96.

Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die deutschen Erbländer der Oesterreichischen Monarchie. Teil 1–3. Wien: k. k. Hof- und Staats-Druckerey, 1811. 266–268.

Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die deutschen Erbländer der Oesterreichischen Monarchie. Teil 1–3. Wien: k. k. Hof- und Staats-Druckerey, 1811. 267.

Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die deutschen Erbländer der Oesterreichischen Monarchie. Teil 1–3. Wien: k. k. Hof- und Staats-Druckerey, 1811. 266.

Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die deutschen Erbländer der Oesterreichischen Monarchie. Teil 1–3. Wien: k. k. Hof- und Staats-Druckerey, 1811. 267–268.

Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die deutschen Erbländer der Oesterreichischen Monarchie. Teil 1–3. Wien: k. k. Hof- und Staats-Druckerey, 1811. 267.

Allgemeines bürgerliches Gesetzbuch für die deutschen Erbländer der Oesterreichischen Monarchie. Teil 1–3. Wien: k. k. Hof- und Staats-Druckerey, 1811. 268.

Bokwa K. (2017). Historia aktualna – austriacka regulacja odsetek i lichwy w XIX–XX w. Studenckie Prace Prawnicze, Administratywistyczne i Ekonomiczne. 21, 36.

Wess, M. A. (2017). The Grand Strategy of the Habsburg Empire 1700–1866. A Study in Interstitial Time-Management. A Dissertation Submitted in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Dr. Phil. to the Department of Political and Social Sciences Freie Universität Berlin. P. 270.

Bujak, F. (1917). Rozwój gospodarczy Galicyi (1772–1914). Nakł. Księgarni poskiej Połonieckiego, 23.

Morawski, W. (2002). Zarys powszechnej historii pieniądza i bankowości. Wydawnictwo TRIO, 86.

Ts'ol'ner, E. (2001). Istoriia Avstrii. Litopys, 280.

Broński, K. (2018). Instytucje finansowe i ubezpieczeniowe jako podmioty ekonomii społecznej w Galicji – zarys problematyki. Ekonomia Społeczna. 2, 74.

Buzek, J. (1913). Administracja gospodarstwa społecznego. Nakładem Towarzystwa Nauczycieli Szkół Wyższych, 722.

Zamoyski, G. (2013). «Pracuj i oszczędzaj». Kasy oszczędności w Galicji w latach 1844–1914. Oficyna Wydawnicza Politechniki Rzeszowskiej, 20.

Morawski, W. (1998). Słownik Historyczny Bankowości Polskiej do 1939 roku. Muza SA. 55–56.

Ohuj, O. (2023). Heohrafiia rynku tsinnykh paperiv (oblihatsij) na Bukovyni v avstrijs'ki chasy: periody formuvannia ta rozghortannia (1790/1870–1914/18). Retrieved from https://docs.google.com/viewer?url=https%3A%2F%2Fshron1.chtyvo.org.ua%2FOhui_Oleks andr%2FHeohrafiia_rynku_tsinnykh_paperivoblihatsii_na_Bukovyni_v_avstriiski_chasy.pdf

Wess, M. A. (2017). The Grand Strategy of the Habsburg Empire 1700–1866. A Study in Interstitial Time-Management. A Dissertation Submitted in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Dr. Phil. to the Department of Political and Social Sciences Freie Universität Berlin, 97.

Wess, M. A. (2017). The Grand Strategy of the Habsburg Empire 1700–1866. A Study in Interstitial Time-Management.. A Dissertation Submitted in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Dr. Phil. to the Department of Political and Social Sciences Freie Universität Berlin, 365.

Tejlor, A. Dzh. (2002). Habsburz'ka monarkhiia 1809–1918. VNTL–Klasyka, 131.

Bokwа, K. (2017). Historia aktualna – austriacka regulacja odsetek i lichwy w XIX–XX. w. Studenckie Prace Prawnicze, Administratywistyczne i Ekonomiczne, 21, 38.

Bokwa, K. (2017). Historia aktualna – austriacka regulacja odsetek i lichwy w XIX–XX. w. Studenckie Prace Prawnicze, Administratywistyczne i Ekonomiczne, 21, 39.

Dr. Scharling, W. von. (1900). Bankpolitik. Jena: Velag von Gustav Fischer, 4.