Вісник Львівського університету. Серія юридична

Проаналізовано джерела та характерні риси права в Українській Державі «Гетьманат» за П. Скоропадського. Розкрито передумови утворення Української Держави за П. Скоро­падського. Зазначено, що в питаннях забезпечення правової основи діяльності Української Держави Гетьманська влада пішла шляхом відновлення дії тих нормативних актів царської влади і частково Центральної Ради, які не суперечили соціально-економічним і політичним інтересам Гетьманської України. Встановлено, що позитивним було те, що з початку свого існування Гетьманська влада встановила чіткі засади законотворчого процесу. Наго­ло­шено, що в «Законах про тимчасовий державний устрій України» вказувалося, що прийнятий, тобто підписаний Гетьманом, закон вступає в силу «від часу, призначеного для того в самім законі», а скасувати закон можна було тільки іншим законом.
Значну увагу зосереджено на аналізі рис цивільного, кримінального та проце­суального права в Українській Державі. Встановлено, що в галузі цивільного права видано кілька законів, які регулювали питання власності та володіння. Вони загалом суворо захищали недоторканність приватної власності і законного володіння. У Законі від 29 квітня 1918 pоку, підписаному Гетьманом П. Скоропадським, містилося кілька норм, що стосувалися цивільних відносин.
Аргументовано, що кримінальне право в Українській Державі за Гетьманату мало від­криту каральну спрямованість. Це, зокрема, підтверджує посилена увага законодавців до класифікації злочинів на такі види: проти держави та охорони громадського порядку і громадського спокою (до них належали протиправні діяння, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; посягання на життя державного діяча; бандитизм; контрабанда та інші); проти власності (крадіжка, грабіж, шахрайство, умисне знищення або пошкодження майна та інші господарські зло­чини). Щодо останнього, то здебільшого велася боротьба зі спекуляцією різними видами товарів. Звертали увагу також на законодавче регулювання боротьби з іншими видами злочинів, зокрема злочинів проти особи, обороноздатності держави, хабарництва, установ­лювався порядок провадження деяких кримінальних справ та інше. Кримінальні покарання за злочини та інші правопорушення були доволі жорстокими: смертна кара, ув’язнення, конфіскація майна, штрафи, вигнання за межі держави тощо.
Особливу увагу в Українській Державі приділяли процесуальному праву. З моменту існування Гетьманату в Україні діяла змішана судова система, тобто суди, створені Тимчасовим урядом, суди, засновані Центральною Радою, та ще й судові інституції часів російської імперії, відроджувані урядом Української Держави. Одним із першочергових завдань Гетьманської адміністрації було налагодження ефективного функціонування органів судової влади. Від цього значною мірою залежала нормалізація ситуації в Україні. П. Скоропадський 3 травня 1918 року призначив своїм наказом міністром судових справ М. Чубинського, перед яким було поставлено доволі відповідальне завдання: відновити діяльність судових органів. У результаті проведеної роботи 8 липня 1918 року Рада Міністрів прийняла закон «Про утворення Державного Сенату», яким було скасовано закон Центральної Ради від 2 грудня 1917 року про запровадження Генерального Суду і засновано в м. Києві Державний Сенат як вищу інстанцію в судових і адміністративних справах.

Kubiv, S. (2017). Stolittia svobody j nezlamnosti. Pravo Ukrainy, 9–10.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure, 419.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure, 419.

Zakharchenko, P. (2019). Istoriia ukrains'koho prava: navch. posibn. / Kyivs'kyj natsional'nyj universytet imeni Ivana Franka. Kyiv: VD «Osvita Ukrainy», 300.

Doroshenko, D. (1930). Istoriia Ukrainy. 1917–1923 rr.: Ukrains'ka het'mans'ka derzhava 1918 roku. Uzhhorod, 5–13.

Chajkovs'kyj, A. S. (2003). Khrestomatiia z istorii derzhavy i prava Ukrainy: navch. posib. / Uporiad. Kyiv, 340–341.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure.

Chajkovs'koho, A. S. (2004). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: Pidruchnyk. Kyiv, 276.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure.

Kul'chyts'kyj, V. S. (2007). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: pidruch. dlia stud. vysch. navch. zakl. Kyiv: In Yure, 106.

Bojko, I. J. (2014). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvil'nykh, kryminal'nykh ta protsesual'nykh vidnosyn v Ukraini (IХ–ХХ st.): posib. dlia stud. vysch. navch. zakl. Lviv: Vydav. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 752–753.

Sliusarenko, A. (1997). Istoriia Ukrains'koi Konstytutsii, 117.

Kisiliuk, E. M. (2003). Kryminal'ne zakonodavstvo v period ukrains'koho derzhavotvorennia (1917–1921 rr.) dys. … kand. yuryd. nauk : 12.00.01. Kyiv, 15–16.

Zakharchenko, P. P. (2004). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : pidruchnyk. Kyiv: Atika. 260.

Terliuk, I. Ya. (2011). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : navch. posib. Kyiv: Atika, 405–408.

Terliuk, I. Ya. (2011). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : navch. posib. Kyiv: Atika, 406.

Zakharchenko, P. (2019a). Istoriia ukrains'koho prava: navch. posibn. Kyivs'kyj natsional'nyj universytet imeni Ivana Franka. Kyiv: VD «Osvita Ukrainy», 304.

Bojko, I. J. (2014a). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvil'nykh, kryminal'nykh ta protsesual'nykh vidnosyn v Ukraini (IХ–ХХ st.). Lviv: Vydav. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 758.

Terliuk, I. Ya. (2011). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : navch. posib. Kyiv: Atika, 407–408.

Zakharchenko, P. P. (2004). Istoriia derzhavy i prava Ukrainy : pidruchnyk. Kyiv: Atika, 260–261.

Zakharchenko, P. (2019b). Istoriia ukrains'koho prava: navch. posibn. / Kyivs'kyj natsional'nyj universytet imeni Ivana Franka. Kyiv: VD «Osvita Ukrainy», 303.

Bojko, I. J. (2014). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvil'nykh, kryminal'nykh ta protsesual'nykh vidnosyn v Ukraini (IХ–ХХ st.): posib. dlia stud. vysch. navch. zakl. Lviv: Vydav. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 759–760.

Bojko, I. J. (2014). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvil'nykh, kryminal'nykh ta protsesual'nykh vidnosyn v Ukraini (IХ–ХХ st.): posib. dlia stud. vysch. navch. zakl. Lviv: Vydav. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 760.

Vovk, Yu. Ye. (1999). Orhanizatsiia, struktura ta kompetentsiia sudovykh orhaniv Ukrains'koi Derzhavy (1918 r.). Lviv : Svit, 3–5.

Bihun, V. S., Bojko, I. J., Bondaruk, T. I., Vislobokov, K. A., Havrylenko, O. A., Zajtsev, L. O., Ivanova, A. Yu., Malyshev, O. O., Muzyka, I. V., Okipniuk, V. T., Romins'kyj, Ye. V., Samojlenko, O. O., Siryj, M. I., Usenko, I. B. (ker. kol.), Khodakivs'kyj, M. D., Khud, L. V. (2014). Sudova vlada v Ukraini: istorychni vytoky, zakonomirnosti, osoblyvosti rozvytku. Kyiv: Vydavnytstvo «Naukova dumka» NAN Ukrainy, 330–333.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). storiia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure, 426.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). storiia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure, 426–427.

Zemlians'ka, V. V. (2002). Kryminal'no-protsesual'ne zakonodavstva Tsentral'noi Rady, Het'manatu Skoropads'koho ta Dyrektorii. Teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovykh vchen'. Kharkiv, 10.

Tyschyk, B. J., Bojko, I. J. (2015). storiia derzhavy i prava Ukrainy: akad. kurs: pidruchnyk. Kyiv: In Yure, 428.

Bojko, I. J. (2014b). Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvil'nykh, kryminal'nykh ta protsesual'nykh vidnosyn v Ukraini (IХ–ХХ st.): posib. dlia stud. vysch. navch. zakl. Lviv: Vydav. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 762.

Zemlians'ka, V. V. (2002a). Kryminal'no-protsesual'ne zakonodavstva Tsentral'noi Rady, Het'manatu Skoropads'koho ta Dyrektorii. avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. iuryd. nauk : spets. 12.00.01 «Teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovykh vchen'». Kharkiv, 12.