ФОРМИ ФІКСАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЗВИЧАЄВОГО ПРАВА: ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ
Анотація
Статтю присвячено історико-правовому аналізу форм фіксації українського звичаєвого права, під якими розуміють об’єктивовані зовнішні вияви цього явища. Запропоновано згадані форми поділити на три групи: діяльнісні, усні та письмові. Вони могли існувати паралельно й одночасно чи навіть «переживати» закріплені у них норми звичаєвого права. Українське звичаєве право первинно фіксувалося у діяльнісній (поведінковій) формі – у діях і бездіяльності суб’єктів суспільних відносин. Згодом ця форма фіксації могла ускладнитися та набути виразу обряду, ритуалу чи інших символічних дій. Часто до неї додавали інші (усні та письмові) форми.
Усна форма фіксації правового звичаю забезпечувала його виконання чи дотримання тими суб’єктами, які не мали досвіду безпосереднього спостереження за відповідною моделлю поведінки у минулому. Її ускладнення відбувалося шляхом формування фольклорних творів (паремій, пісень тощо) та фіксації звичаєвих норм у них. Набуття звичаєвим правом письмового вигляду, як правило, зумовлювало його переведення у положення законодавства. Письмова фіксація норм звичаєвого права без перетворення у норми законодавства відбувалася у записах дослідників і документах, що не мали нормативно-правового характеру – цивільних договорах, cудових рішеннях, адміністративних актах та ін. Охарактеризовано узанси – письмові записи звичаєвих норм, зроблені авторитетними недержавними організаціями.
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
A my proso siialy. Retrived from http://nashe.com.ua/song/12971
Bedrii, M. M. (2016). Pys’mova fiksatsiia pravovykh zvychaiv: analiz ukrains’koho dosvidu. Normotvorennia i systematyzatsiia v pravi: do 1000-richchia Rus’koi Pravdy i 450-richchia Druhoho (Volyns’koho) statutu Velykoho kniazivstva Lytovs’koho : mater. XXXV Mizhnar. Istoryko-pravovoi konf. 22–25 veresnia 2016 r., m. Dubno. Kyiv, Kherson: FOP Hrin’ D., 117–123.
Volvenko, P. V. (2011). Ukrains’ke zvychaieve pravo i tradytsii v suchasnomu pravovomu dyskursi: v konteksti komunikatyvnoi teorii dzherel prava. Metodolohichni problemy istoryko-pravovykh doslidzhen’ : Mater. XXIII Mizhnar. istoryko-pravovoi konf. 24–26 veresnia 2010 r., m. Alushta. Kyiv, Simferopol’: Dolya, 209–217.
Hegel, G. W. F. (2000). Osnovy filosofii prava, abo pryrodne pravo i derzhavoznavstvo.
R. Osadchuk, M. Kushnir (trans.). Kyiv: Yunivers.
Zumbulidze, R.-M. Z. (2004). Obychnoe pravo kak istochnik grazhdanskogo prava. Obychaj v prave: Sbornik. SPb: Juridicheskij centr Press, 7–196.
Ivanovs’ka, O. P., Ivanovs’kyj, P. O. (2014). Zvychaieve pravo v Ukraini. Etnotvorchyj aspekt. Kyiv: Kyivs’kyj universytet.
Inkin, V. (1996). Instytut spivprysiazhnytstva ta hromads’ki sil’s’ki sudy v halyts’kij zvychaievij praktytsi XVI–XVIII st. porivniano z Rus’koiu Pravdoiu. Ukraina moderna, 1. Retrived from http://prima.lnu.edu.ua/Subdivisions/um/um1/Statti/1-inkin%20vasyl.htm
Tyshchyk, B. Y. (ed.) (2006). Istoriia derzhavy i prava zarubizhnykh krain (Seredni viky ta rannij novyj chas). L’viv: Svit.
Kamins’kyj, V. (1925). Sproba kodyfikatsii zvychaievoho prava na Ukraini (Storinka z istorii zvychaievoho prava na pochatku XX st.). Pratsi komisii dlia vyuchuvannia zvychaievoho prava Ukrainy, 1. Kyiv: UAN, 32–53.
Kovalenko, T. (2010). Rol’ pravovoho zvychaiu v zabezpechenni efektyvnosti pravovoho rehuliuvannia zemel’nykh vidnosyn. Pravo Ukrainy, 2, 135–142.
Koval’ova, S. H. (2011). Osobysti nemajnovi prava chleniv podruzhzhia v ukrains’komu zvychaievomu pravi: vidobrazhennia u fol’klori. Visnyk Luhans’koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka, 4, 196–205.
Okhrymovych, V. (1895). Znadoby do piznannia narodnikh zvychajiv ta pohliadiv pravnykh. Zhytie i slovo, 3, 296–307, 387–401.
Parkhomenko, N. M. (2008). Dzherela prava: problemy teorii ta metodolohii. Kyiv: Yurydychna dumka.
Petrazhickij, L. I. (2000). Teorija prava i gosudarstva v svjazi s teoriej nravstvennosti. SPb: Lan’.
Usenko, I. B. (ed.) (2006). Pravovyj zvychaj iak dzherelo ukrains’koho prava IX–XIX st. Kyiv: Nauk. dumka.
Rusnak, I. Ye. (2012). Ukrains’kyj fol’klor. Kyiv: Akademiia.
Tolkachova, N. (2008). Pravovi zvychai v istorii ukrains’koho narodu. Pro ukrains’ke pravo, 3, 197–214.
Kharkhalis, U. M. (2004). Zvychaj, tradytsiia, obriad, rytual iak formy vidobrazhennia suspil’nykh vidnosyn. Mul’tyversum, 4. Retrived from https://www.filosof.com.ua/Jornel/M_44/Harhalis.htm
Chornobaj, O. L. (2013). Filosofiia fol’klornoho prava. L’viv: Zakhidnoukrains’kyj konsaltynh tsentr.
Chubatyj, M. (1947). Ohliad istorii ukrains’koho prava. Istoriia dzherel ta derzhavnoho prava (Zapysky za vykladamy na Tajnim Ukrains’kim universyteti u L’vovi rr. 1920–1923), 1. Miunkhen: UVU.
Chubinskij, P. (1872). Krakij ocherk narodnyh juridicheskih obychaev, sostavlenyj na osnovanii prilagaemyh grazhdans’kih resheij. Trudy jetnografichesko-statisticheskoj jekspedicii v Zapadno-Russkij kraj, snarjazhennoj Imperatorskim Russkim geograficheskim obshhestvom. Jugo-Zapadnyj otdel, 4. SPb., 29–80.
Yakovliv, A. (1993). Ukrains’ke pravo. Ukrains’ka kul’tura : lektsii. D. Antonovych (ed.). Kyiv: Lybid’, 222–236.
Yakovliv, A. (1935). Ukrains’ki narodni prykazky i zvychaieve pravo. Zhyttia i pravo, 1 (32), 1–10.
Yakovliv, A. (1947). Tsyvil’ne pravo (kurs lektsij). Regensburg: UTHI.
Lic, J. (2009). Zwyczaje i prawo zwyczajowe. System prawa handlowego, 1. S. Włodyka (ed.). Warszawa: Wydawnicto CH Beck, 146–273.
Ruiter, D. W. P. (2001). Legal institutions. Springer-Science+Business Media.
Szczerbicz, P. (2016). Speculum Saxonum, albo prawo saskie i majdeburskie, porządkiem obiecadła z łacińskich i niemieckich egzemplarzów zebrane. A na polski język z pilnością i wiernie przełożone, 1. G. M. Kowalski (ed.). Kraków: Księgarnia Akademicka.
Wróbel, M. (2013). Prawo zwyczajowe w krajach systemu prawa stanowionego w Europie – wybrane przykłady relacji z prawem oficjalnym. Profilaktyka społeczna i resocjalizacja, 22, 55–76.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vla.2019.68.063
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.