ПРИХОВУВАННЯ СУСПІЛЬНО ВАЖЛИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ДОБУ ІНТЕРНЕТУ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА

Анотація

У статті доведено, що спроби приховування, замовчування, цензурування суспіль-
но важливої інформації в епоху нових медій призводять до зворотних результатів: росту
цікавості до неї та швидкого поширення, – причому не лише серед активних шукачів
істини, але й серед байдужих. Для більшого унаочнення явища, відомого як «ефект
Стрейзанд», були взяті до уваги інциденти із видаленими постами у Твіттері та Фей-
сбуці знаних політичних діячів. Розглянуті випадки (видалені пости кандидата у прези-
денти США Дональда Трампа, прем’єр міністра РФ Дмітрія Мєдвєдєва, міністра праці
Іспанії Фатіми Баньєс, прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана) показали, що
сам факт видалення необережно опублікованого повідомлення стає інфоприводом для
журналістів та предметом зацікавлення для громадськості.
У дослідженні розглянуто наслідки приховування суспільно важливої інформації
у доінтернетну епоху і сьогодні. Замовчування та цензурування як стратегія не лише
невиправдані з точки зору законів поширення інформації, але й, як правило, дають нега-
тивні результати. Це стосується як приховування масштабів Чорнобильської катастрофи
1986 р. у радянських ЗМІ, так і замовчування нападів на жінок у Кьольні та інших містах
у новорічну ніч 2016 р. у провідних німецьких медіа. В обох випадках ЗМІ, що вдалися до
приховування, зазнали дискредитації та осуду з боку громадськості, а інформація, яку
вони намагалися приховати, у кінцевому підсумку не лише дійшла до суспільства, але й
отримала додатковий резонанс.
Ключові слова: замовчування, цензура, Твітер, видалені твіти, напади на жінок у
Кьольні, медійне висвітлення Чорнобильської катастрофи.