МОВА ВІЙНИ І «КОНТРНАСТУПАЛЬНА» ЛЕКСИКА У СТИСЛИХ МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ

Mariya Yatsymirska

Анотація


У статті досліджено мову російсько-української війни ХХІ-го століття за матеріалами стислих медійних текстів; з’ясовано роль політичних наративів та експресивно-­емоційних маркерів у творенні нових лексем; показано вербальне вираження прогнозів українських і закордонних аналітиків щодо перебігу воєнних дій на території України. За матеріалами ЗМІ на воєнну тематику наведено приклади особливої стилістики в різних жанрах; пояснено смисли ключових фраз агресивної та контрнаступальної лексики.

Ключові слова: стислі медіатексти, мовна компресія, мова війни, емоційні маркери, експресивні неологізми, політична журналістика.


Повний текст:

PDF

Посилання


«Відома фраза стала одним із символів боротьби з російськими окупантами і не може дискредитувати державних службовців» (2022). URL: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/derzhsluzhbovtsjam-ofitsijno-dozvolili-vikoristovuvati-frazu-pro-russkij-vojennij-korabl.html (дата перегляду 23 березня 2022).

«Дипломати посольства США в Україні визначили улюблену цитату 2022 року» (2023). URL: https://donpatriot.news/article/diplomati-posolstva-ssha-v-ukrayini-viznachili-ulyublenu-citatu-2022-roku (дата перегляду 1 січня 2023).

Бахтєєв, Борис (2022), «Скажи «паляниця». Тільки не питай, що воно таке». URL: https://detector.media/blogs/article/198494/2022-04-21-skazhy-palyanytsya-tilky-ne-pytay-shcho-vono-take/ (дата перегляду 28 грудня 2022).

Костенко, Ірина, Халупа, Ірина (2022), «Пароль «паляниця» свідчить про генетичний код українців і веде Україну до перемоги». URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-viyna-parol-palyanytsya/31870372.html (дата перегляду 29 травня 2022).

Мірошниченко, І. Г. (2017), «Жанр інфографіки в масмедійному дискурсі як стислий мультимодальний текст». Лінгвістика. Лінгвокультурологія: зб. наук. праць, т. 11, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро, с. 70-80.

Мірошниченко, І. Г. (2016), «Мовна компресія як чинник функціонування стислого тексту». Український смисл: науковий збірник, Попової І. С. (Ред.), Ліра, Дніпро, с. 220-229.

Мірошниченко, І. Г. (2018), «Порушення мовних норм як засіб стиснення структури та змісту медіатексту», Південний архів, Філологічні науки, вип. LXXIII, ХДУ, Херсон, с. 212–215.

Мірошниченко, І. Г. (2019), «Стислий текст у масмедійному дискурсі україномовного сегменту інтернет-мережі». Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія», вип. 5 (73), вид-во НаУОА, Острог, с. 46-49.

Мірошниченко, І. Г. (2019), «Види стислих текстів сучасних українських медіа за функційно-прагматичним призначенням». Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету, Серія Філологія, т. 4, № 43, Одеса, с. 155-158.

Мірошниченко, І. Г. (2019), «Прагматичні особливості стилістичних фігур у стислих текстах українського масмедійного дискурсу», Закарпатські філологічні студії 13 (1), с. 83-87.

Мірошниченко, І. Г. (2020), Стислий текст в українському масмедійному дискурсі: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10.02.01, Дніпро, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 25 с.

Паславський, Ігор (2022), «Політична журналістика воєнного часу». Журналістика майбутнього: виклики, тенденції, перспективи розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 18-19 жовт. 2022 р.), Простір-М, Львів, с. 121-124.

Рашизм (2022), Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/ (дата перегляду 12 грудня 2022).

Снайдер, Тімоті (2023), «Весь світ перед ними у боргу. Сім важливих слів про українців». URL: https://nv.ua/ukr/opinion/ssha-kitay-timoti-snayder-pro-te-shcho-zminila-viyna-v-ukrajini-ostanni-novini-50290513.html (дата перегляду 2 січня 2023).

Тисячна, Надія; Косарева, Олександра (2005), «Бориспіль – місто автора слів українського гімну». День. URL: https://day.kyiv.ua/article/marshrut-no1/boryspil-misto-avtora-sliv-ukrayinskoho-himnu (дата перегляду 29 грудня 2022).

Яцимірська, Марія (2022), «Сучасний медіатекст: політичні наративи, смисли і сенси, емоційні маркери», Вісник Львівського університету, Серія Журналістика, вип. 51, с. 216-224.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11742

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.