ГІПЕРТЕКСТ: СИНТЕЗ ДИСКРЕТНОГО І КОНТИНУАЛЬНОГО МЕДІАПОВІДОМЛЕННЯ

Natalia Bilovska

Анотація


У статті трактуємо дискретне і континуальне повідомлення як перерваний і постійний, обмежений і безперервний текст, що має специфічні ознаки і низку відмінностей між традиційним (одновимірним) текстом і гіпертекстом (багатовимірним). Трактуємо гіпертекстову систему як певний набір для забезпечення максимальної комфортності для користувача під час формування та розробки мережі зв’язків; можливість «читати» гіпертекст в будь-якому задуманому порядку.

Ключові слова: гіпертекст; гіпермедіа; дескриптор; інтернет-комунікація; гіпер­поклик.


Повний текст:

PDF

Посилання


Nelson, T. H. «Complex information progressing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate», доступно за адесою: https://dl.acm.org/doi/10.1145/800197.806036 (дата перегляду 1 вересня 2020 р.).

Балакина, Ю. (2016), «Электронный текст: принципиально новый тип текста?», Вестник Волгоградского государственного университета. Серия Языкознание, т. 15, с. 17–27.

Белла, М. (2018), «Про поняття «роут» у контексті вивчення гіпертексту», доступно за адресою: http://seanewdim.com/uploads/3/4/5/1/34511564/m._v._bella_on_the_concept_of_route_in_the_context_of_the_study_of_hypertext.pdf (дата перегляду 14 вересня 2020 р.).

Белла, М. (2018), Соціально-комунікаційні особливості гіпертексту, Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій (соц. комун.), Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 25 с.

Буш, В. (1945), «Как мы можем мыслить (As We May)», доступно за адресою: http://security-corp.org/programming/vebdev/32079-venivar-bush-kak-my-mozhem-myslit-as-we-may-think.html (дата перегляду 1 вересня 2020 р.).

Вікіпедія (2020), «Гіпермедіа», доступно за адресою: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0 (дата перегляду 2 жовтня 2020 р.).

Загнітко, А. (2009), «Структура і функції гіпертексту: статус і позиційні параметри комунікантів (17 бібілографічних записів)», Донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка, том 26, с. 157–175.

Ковальова, О. (2018), «Стилістичні особливості гіпертекстових посилань у французьких інтернет-ЗМІ», Вісник КНЛУ. Серія Філологія, т. 21, с. 58–68.

Лутовинова, О. (2009), «Гипертекст: понятие, основные характеристики, возможные подходы к лингвистическому анализу», доступно за адресою: https://www.gramota.net/materials/1/2011/12/57.html (дата перегляду 12 вересня 2020 р.).

Мыгаль, М. и Карпенко, И. (2011), «Журналистский гипертекст в системе масс­медийной интернет-коммуникации», Научные ведомости БелГУ. Гуманитарные науки, вып. 11, с. 201–209.

Отле, П. (1908), «Трактат про документацію», доступно за адресою: http://db4.sbras.ru/elbib/data/show_page.phtml?20+1575 (дата перегляду 21 вересня 2020 р.).

Попов, Е. (2015), «Подходы к изучению гипертекста», Вестник Ленинградского государственного университета им. А. С. Пушкина. Филология, вып. 1, с. 167–171.

Розина И. (2016), «Принципы успешной коммуникации на основе гипертекста», Вестник Волгоградского государственного университета. Серия Языкознание, т. 15, с. 37–46.

Таран, С. (2019), «Мовознавча природа гіпертексту», Молодий вчений, вип. 7, с. 86–89.

Чемеркін, С. (2009), «Репрезентативність гіпертексту у функціонально-стильових різновидах української мови в Інтернеті», Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, вип. 19, с. 111–116.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2021.50.11104

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.