РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ РАДЯНСЬКІЙ ПРЕСІ 1920‒1930-Х РОКІВ: ІДЕОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
Анотація
У статті досліджується специфіка висвітлення сексуального насильства в українській радянській пресі 1920‒1930-х років, зокрема такі його форми, як зґвалтування і сексуальні домагання. Об’єктом дослідження стали судові репортажі, повідомлення кримінальної хроніки, кореспонденції, статті, присвячені цій темі і вміщені у газетах і журналах 1920‒1930-х років. Сексуальні злочини були табуйованою і марґіналізованою темою в українській радянській пресі: журналісти здійснювали специфічний відбір фактів і оприлюднювали лише ті з них, які могли прислужитися радянській пропаганді. Підкреслюється, що комуністична ідеологія впливала на зміст, типологію персонажів, інтерпретацію події, визначала ідейні акценти таких повідомлень.
Key words: сексуальне насильство; гендерне насильство; зґвалтування; преса; пропаганда; ідеологія.
Повний текст:
PDFПосилання
Батлер, Дж. (2016), Фрейми війни. Чиї життя оплакують? Київ, Медуза, 276 с.
Вороніна, М. (2017), Більшовицький емансипаційний експеримент у 1920-х роках. Кісь О. (Ред.). Українські жінки у горнилі модернізації. Харків, Клуб сімейного дозвілля, с. 106-131.
Gill, R. (2009), «Mediated intimacy and postfeminism: a discourse analytic examination of sex and relationships advice in a women‘s magazine», Discourse & Communication. № 3 (4), pp. 345-369.
Дейк ван, Т. (2013), Дискурс и власть. Репрезентация доминирования в языке и коммуникации. Москва, Либроком, 344 с.
Дейк ван, Т. (2000), Язык. Познание. Коммуникация. БГК им. И.А. Бодуэна де Куртенэ, Благовещенск, 308 с.
Дубинський, І. (1929), «Війна і мир Запорозької дивізії», Червоний шлях, вип. 12, с. 88-108.
«За зґвалтування арештованої» (1925), Пролетарська правда. 4 липня, вип. 150 (1161), с. 5.
«Как расправляются с женщинами белогвардейцы» (1920), Работница и крестьянка. 15 апреля, вип. 3, с. 3.
Лауретис, де Т. (2000), Риторика насилия. Рассмотрение репрезентации и гендера. Гапова Е., Усманова А (Ред.). Антология гендерной теории. Пропилеи, Минск, 2000. 384 с.
Lazar, M. M (2007), “Feminist Critical Discourse Analysis. Articulating a feminist discourse praxes”. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/17405900701464816 (accessed 30 Oktober 2019)
Маєрчик, М., Плахотнік, О. (2014), «Гендероване насильство: між звичаєм і злочином». М.Маєрчик, О.Плахотнік, Г.Ярманова (Ред.). Гендер для медій. Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей. Київ, Критика, 217 c.
Мак-Квейл, Д. (2010), Теорія масової комунікації. Львів, Літопис, 538 с
«Наймичина доля» (1925), Пролетарська правда. 6 листопада, вип. 255 (1266), с. 3.
Нейджел, Дж. (2003), «Маскулінність та націоналізм; ґендер та сексуальність у творенні націй», Гентош Л., Кісь О. (Ред.), Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство. Львів, ВНТЛ-Класика, 250 с.
Н.Н., (1925). У цукроварні (м.Іллінці). Пролетарська правда, 1 листопада, № 251 (1262), с. 4.
Павлюк, Л.С. (2007), Риторика, ідеологія, персуазивна комунікація. ПАІС, Львів, 130 с.
«Польський фашистський терор на Західній Україні лютує з неослабною силою» (1931), Вісті ВУЦВК, 18 січня, вип. 16 (3117), с. 2.
Почепцов, Г. (2016), Сучасні інформаційні війни. Київ, Видавничий дім “Києво-Могилянська академія” , 504 с.
Семотюк, О. (2015), «Аналіз дискурсу vs. контент-аналіз: методично-методологічні відмінності і подібності», Людина. Комп’ютер. Комунікація: збірник наукових праць, Львів, Вид-во Львівської політехніки, с. 79-82.
Тешанович, Я. (2003), «Жінки і війна», Незалежний культурологічний часопис, № 27, с. 71-88.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2020.47.10504
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.