Вплив євроінтеграції на конкурентоспрможність національної економіки України
Анотація
Розглянуто питання євроінтеграційної стратегії України на основі реалізації Повної всеосяжної зони вільної торгівлі Україна – ЄС і її вплив на перспективний розвиток національної економіки України.
Інтеграцію України до європейського політичного та економічного просторів визначена як її пріоритетний вектор соціально-економічного розвитку.
Важливим кроком у реалізації такого вектора стало підписання 2014 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, частиною якої є домовленості про створення Повної всеосяжної зони вільної торгівлі (ПРЗВТ) між Україною та ЄС, яка вступила в дію з 1 січня 2016 року.
Мета статті – визначити умови,за яких усунення або зменшення тарифних і нетарифних бар'єрів для двосторонньої торгівлі стане основою для спрощення доступу українських товарів на ринки ЄС, що сприятиме зростанню їхнього експорту.
В Угоді про ПРЗВТ визначено 15 основних напрямів співпраці, серед яких до питань торгівлі і митної сфери належать такі, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; тарифна пропозиція; технічні бар’єри у торгівлі; інструменти торговельного захисту, а також правила походження товарів, включаючи географічні зазначення, урегулювання суперечок, транспарентність.
Головними здобутками підписання ПВЗВТ є скасування існуючих тарифів в ЄС для 94,7 % товарних груп українських промислових товарів та сировини, корегування ставки ввізного мита: середньої - на 0 %, на промислову продукцію – 4 %, на продукцію сільського господарства на 9-10 %. На окремі види інших товарів протягом 3-5 років мита поступово знижуватимуть.
Своєю чергою Україна запровадила преференційний режим лише для 49,2 % товарів, що експортуються з ЄС, а також створила переваги для розвитку експорту з ЄС сільськогосподарської продукції. Україна взяла зобов’язання скасувати мита на 88,5 % сільськогосподарської продукції.
Зважаючи на високий рівень високотехнологічного виробництва в ЄС та у зв’язку з обмеженістю в ЄС власної ресурсної бази (ЄС є нетто-імпортером багатьох видів сировинних і напівсировинних продуктів), Україна матиме певні переваги у торгівлі сировинними товарами та матеріалами, тобто лише у торгівлі продукцією з невисокою часткою доданої вартості (зокрема, продуктами рослинного походження, жирами та оліями, недорогоцінними металами та виробами з них, мінеральними, а також харчовими продуктами).
У зв’язку з цим передбачено збільшення обсягів експорту та, відповідно, виробництва, передусім у сільському господарстві та харчовій промисловості До основних умов Угоди про асоціацію зачислено також гармонізацію податкового законодавства України – наближення його до директив ЄС щодо ПДВ та акцизів. Зокрема, згідно з Угодою, Україна має поступово наближувати акцизні ставки на тютюнові вироби, наскільки це можливо, до мінімальних ставок 157 ЄС (90 євро за 1 000 сигарет). Сьогодні ставка становить близько 20 євро.
У короткостроковому періоді спостерігатиметься тимчасове поліпшення умов для експорту української продукції до ЄС. Мова йде ефекти, які можуть спостерігатися відразу після підписання угоди.
У середньостроковому періоді, за умов відсутності суттєвого підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції відбуватиметься поступове «затухання» впливу тарифного ефекту на експорт української продукції на користь нарощування поставок продукції з країн – членів ЄС.
У довгостроковій перспективі можливо отримати результати після того, як завершиться перехідний період (тобто після 10-15 років, залежно від конкретних статей Угоди та швидкості її реалізації). Здебільшого оцінки ефективності ПВЗВТ зосереджені на довгострокових перевагах .
Щоб скористатися всіма перевагами ПВЗВТ, необхідно провести структурну перебудову національної економіки, яка на основі використання її конкурентних переваг, забезпечить конкурентоспроможність продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Комплексна структурна трансформація а вимагає реструктуризації не тільки галузевої,але й відтворювальної і технологічної структур, капітальних вкладень на інноваційній основі, що передбачає впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій. Значну увагу під час проведення визначених основних напрямів структурної трансформації необхідно звернути на забезпечення зростання продуктивності праці.
Ключові слова: інтеграція; ПРЗВТ; мито; експорт; імпорт; тариф; інновація; ринок; товар.
Повний текст:
PDFПосилання
Новицький В.Є. Інформація в системі соціально – економічного розвитку і глобальної конкуренції /Новицький В.Є.. // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. – 2011. – №1
Новицький В.Є. Інноваційність як феномен соціально-економічного життя та глобальної конкуренції / Новицький В.Є. // Економічний вісник НТУУ «КПІ». Серія економічна теорія. – 2011.-№8. – С.7
Писаренко С.М. Інноваційна складова структурної трансформації національної економіки / Писаренко C,М.// Регіональна економіка.-2012.-№4.-С.7-16
Сидорук В. Інноваційний шлях розвитку України очима практика / В.Сидорук // Інтелектуальна власність. – 2007. – №9. – С. 24 – 34
Amat Adarov, Peter Havlik, Benefits and Costs of DCFTA: Evaluation of the Impact on Georgia, Moldova and Ukraine. - JOINT WORKING PAPER (December 2016, with corrections made in March 2017) by the Vienna Institute for International Economic Studies and Bertelsmann Stiftung. – p.120
Сайт Держстата України [Електронний документ] – Режим доступу: http//www.ukrstat.gov.ua.
Сайт Мінагрополітики [Електронний документ] – Режим доступу. http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631
Сайт Угоди про Асоціацію України-ЄС [Електронний документ].- Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248387631
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vir.2018.45.0.9478
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.