Вплив євроінтеграції на конкурентоспрможність національної економіки України

Анотація

Розглянуто питання євроінтеграційної стратегії України на основі реалізації Повної всеосяжної зони вільної торгівлі  Україна – ЄС і її вплив на перспективний розвиток національної економіки України.

Інтеграцію України до  європейського політичного та економічного просторів визначена як її  пріоритетний вектор соціально-економічного розвитку.

Важливим кроком  у реалізації такого вектора стало підписання  2014 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, частиною якої є домовленості про створення Повної всеосяжної зони вільної торгівлі (ПРЗВТ) між Україною та ЄС, яка вступила в дію з 1 січня 2016 року.

Мета статті – визначити умови,за яких  усунення  або зменшення тарифних і нетарифних бар'єрів для двосторонньої торгівлі стане основою для спрощення  доступу українських товарів на  ринки ЄС, що  сприятиме  зростанню їхнього експорту.

В Угоді про ПРЗВТ визначено 15 основних напрямів співпраці, серед яких до питань торгівлі і митної сфери належать  такі, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; тарифна пропозиція; технічні бар’єри у торгівлі; інструменти торговельного захисту, а також правила походження товарів, включаючи географічні зазначення, урегулювання суперечок, транспарентність.

Головними  здобутками підписання ПВЗВТ є скасування  існуючих тарифів в ЄС для 94,7 % товарних груп українських промислових товарів та сировини, корегування ставки  ввізного мита: середньої - на 0 %, на промислову продукцію – 4 %, на продукцію сільського господарства  на 9-10 %. На окремі види інших товарів  протягом  3-5 років мита поступово знижуватимуть.

  Своєю  чергою Україна запровадила  преференційний режим лише для 49,2 % товарів, що експортуються з ЄС, а також створила переваги для розвитку експорту з ЄС сільськогосподарської продукції. Україна взяла зобов’язання скасувати мита на 88,5 % сільськогосподарської продукції.

Зважаючи на високий рівень високотехнологічного виробництва в ЄС та у зв’язку з обмеженістю в ЄС власної ресурсної бази (ЄС є нетто-імпортером багатьох видів сировинних і напівсировинних продуктів), Україна матиме певні переваги у торгівлі сировинними товарами та матеріалами, тобто лише у торгівлі продукцією з невисокою часткою доданої вартості (зокрема, продуктами рослинного походження, жирами та оліями, недорогоцінними металами та виробами з них, мінеральними, а також харчовими продуктами).

У зв’язку з цим передбачено збільшення обсягів експорту та, відповідно, виробництва, передусім  у сільському  господарстві та харчовій промисловості До основних умов Угоди про асоціацію зачислено   також гармонізацію податкового законодавства України – наближення його до директив ЄС щодо ПДВ та акцизів. Зокрема, згідно з Угодою, Україна має поступово наближувати акцизні ставки на тютюнові вироби, наскільки це можливо, до мінімальних ставок 157 ЄС (90 євро за 1 000 сигарет). Сьогодні  ставка становить близько 20 євро.

У короткостроковому періоді спостерігатиметься тимчасове поліпшення умов для експорту української продукції до ЄС. Мова йде  ефекти, які можуть спостерігатися відразу після підписання угоди.

У середньостроковому періоді, за умов відсутності суттєвого підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняної продукції відбуватиметься поступове «затухання» впливу тарифного ефекту на експорт української продукції на користь нарощування поставок продукції з країн  – членів ЄС.

У довгостроковій перспективі  можливо отримати результати після того, як завершиться перехідний період (тобто після 10-15 років,  залежно від конкретних статей  Угоди та швидкості її реалізації). Здебільшого оцінки ефективності ПВЗВТ зосереджені на довгострокових перевагах .

 Щоб скористатися всіма перевагами ПВЗВТ, необхідно провести   структурну перебудову національної економіки, яка на основі  використання її конкурентних переваг, забезпечить  конкурентоспроможність  продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Комплексна структурна трансформація а вимагає реструктуризації не тільки галузевої,але й відтворювальної і технологічної структур, капітальних вкладень на інноваційній основі, що передбачає впровадження ресурсо- й енергозберігаючих технологій. Значну  увагу під час проведення визначених основних напрямів  структурної трансформації необхідно звернути на забезпечення зростання продуктивності праці.

Ключові слова: інтеграція; ПРЗВТ; мито; експорт; імпорт; тариф; інновація; ринок;  товар.