ФРАНЦУЗЬКА ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ 1989 РОКУ

Анотація

В статті представлена специфіка французької політики безпеки, а також співпраця Франції з країнами в межах Європейського Союзу та НАТО. Стаття демонструє демократичний характер французької політики безпеки, на який впливає з одного боку історичні та політичні традицій, а з іншого геополітичне положення. У статті наголошується про дилему перед країною: організовувати політику безпеки самостійно чи за допомогою співпраці з іншими країнами Європейського Союзу. У Франції, незважаючи на значні зміни після 1989, прослідковується міцна позиція Парижа в усій Європі та за її межами. Франція хоче займати лідируючу позицію в європейських організаціях, таких як Європейський союз, Рада Європи, вона бере активну участь у зустрічах Ради Безпеки ООН, просуваючи важливі стратегії у Європі. Париж не підтримує втручання США у внутрішні справи європейських інституцій, вважаючи це не доцільним. За президентства Жака Ширака були помітні прагнення до зміцнення співпраці з Союзом, а також повернення до інтегрованих військових структур, які були впровадженні тільки у 2009 році. Франція вважає роботу ООН надзвичайно важливою. Як представник Європи в Раді Безпеки разом з Великою Британією, вона має право голосу. Протягом останніх років, Париж голосував за надання більших повноважень окремим європейським країнам у лідируючих інституціях , а також запрошував нових членів до Ради Європи. В той самий час Франція не забуває про свій культурний спадок і докладає великих зусиль для його збереження.

Ключові слова: безпека, НАТО, Франція, Європейський Союз, Рада Європи