СОЦІАЛЬНІ ДІАЛЕКТИ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

Galina Bernetska

Анотація


Стаття є дослідженням фонетико-морфологічних та семантико-стилістичних особливостей арготичної лексики в сучасній французькій мові. Роботу присвячено питанням структурно-семантичних та фонетико-морфологічних особливостей арґотичної лексики у друкованих засобах масової інформації. Проведене дослідження показало, що лексику арґо можна вважати особливою лексичною підсистемою розмовної мови, яка характеризується стійкою тенденцією до проникнення у вищі мовні рівні, завдяки своїм фонетико-морфологічним та семантичним особливостям. Проведена систематизація фонетичних та семантичних процесів в арґотичному словнику. Нами помічено, що арґо з мовної точки зору являє собою експресивну лексичну підсистему розмовної мови, яка характеризується великим експресивним потенціалом і швидкими змінами словникового складу і яка проникає у вищі рівні французької мови. З точки зору сучасного мовознавства французька мова може розглядатися у вертикальному та в горизонтальному зрізах. Горизонтальний поділ спричинений існуванням діалектного членування французької мови. Вертикальний поділ пояснюється існуванням суспільних груп, які використовують той чи інший соціолект. Аналізуючи еволюцію визначення арґо, можна припустити, що у своєму розвитку арґо пройшло шлях від мовного табу до особливої лексичної підсистеми літературно-розмовної мови. Нами помічено, що важливою є проблема розрізнення арґо та розмовної мови, адже, незважаючи на наукове та практичне зацікавлення проблематикою розмовної мови, на появу численних досліджень, що призвели до створення колоквіалістики, як особливого розділу мовознавства, ряд аспектів розмовної мови (підходи до її ідентифікації, розмежування розмовної мови та споріднених феноменів) залишаються недостатньо висвітленими. Розмовна мова (просторіччя), згідно сучасних лінгвістичних тверджень займає проміжне становище між розмовно-літературною мовою, діалектами та соціолектами. Нами помічено, що демократизація норм літературної мови призвела до виникнення літературно-розмовної форми розмовної мови. Таке поєднання літературної та розмовної мови спричинене характером суспільного розвитку.

Ключові слова: арго, жаргон, сленг, французька мова, діалекти, арготична лексика, жаргонізми, ненормативні варіантні елементи, семантика, фонетика, морфологія, засоби масової інформації.


Повний текст:

PDF

Посилання


  1. Бородина М. А. Диалекты или региональные языки? (К проблеме языковой ситуации в современной Франции) / М. А. Бородина // Вопр. языкознания. – 1982. – №5. – С. 29–38.
  2. Вио А. Региональный язык, говор и диалект во Франции: три связанных понятия / А. Вио [Електронній ресурс] – Режим доступу: www. psystudy. ru / index. php / num / 2009пб-/8 / 247.
  3. Герд А. С. Ввведение в этнолингвистику: курс лекций и хрестоматия / А. С. Герд. – СПб.: Изд-во С. 6-Пеьерб. Ун-та, 2001. – 488 с.
  4. Гуз. О. П. Проблема територіальної варіативності сучасної французької мови / О. П. Гуз // Одеський лінгвістичний вісник. – 2017. – №9. – С. 3–6.
  5. Лангнер А. И. Французский язык в диатопическом аспекте / А. И. Лангнер, Э. А. Бочаров // Научные ведомости – Серия: Гуманитарные науки. – 2012. – №6 (125). – Вып. 13. – С. 76–86.
  6. Семів А. Р. Іменникова лексика французького арґо (фонетико-словотвірні особливості) // Іноземна філологія. – Львів, 1997. – № 110. – С. 89–96.
  7. Семів А. Р. Семантичний потенціал власних назв в арґо // Іноземна філологія. – Львів, 1999. – № 111. – С. 84–88.
  8. Семів А. Р. Мовні та соціальні особливості вживання лексики арго у мові французької преси // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Випуск №3. – Київ, 2000. – С. 246–253.
  9. Семів А. Р. Прагматичний аспект функціонування арґотичних фразеологізмів в мовленні преси. // Романістичні дослідження: сучасний стан та перспективи (до 100-річчя романістики у Львівському університеті). Тези конференції. – Львів, 1997. – С. 180–187
  10. Семів А. Р. Основні періоди становлення арґо в історії французької мови і суспільства. // Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. – Львів, «Літопис», 1999. – С. 166–173.
  11. Семів А. Р. Арґо та омонімія у сучасній французькій мові. // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття / Тези всеукраїнської наукової конференції. – Львів, 26–27 листопада 1996 р. – С. 223–224.
  12. Семів А. Р. Семантичні модифікації власних назв в арґо // IV Міжнародна Конференція Франція та Україна, науково практичний досвід у контексті діалогу національних культур. Дніпропетровськ «Поліграфіст», 1997. – Т. 1. Ч. 1. – С. 165–167.
  13. Сидоров А. А. Региональная лексика французского языка: происхождение, статус, функционирование и перспектива существования в региолектах и общенациональной языковой системе: автореф. дис. … канд. филол. наук: спец. 10.02.05. Романские языки / А. А. Сидоров. – Воронеж, 2008. – 20с.
  14. Степанов Г. В. Типология языковых состояний и ситуаций в странах романской речи / Г. В. Степанов – Академия наук СССР-Институт языкознания – М. 1976. – «Наука» – 224 с.
  15. Чернышева М. А. региональные варианты языка как источник формирования филологической компетенции (на метериале французских выражений в Нормандии) / М. А. Чернышева [Електронный ресурс]. – Режим доступа: www. genproedu. com / paper / 2010–01.
  16. Энциклопедия «Французский язык». Научное издание. М., 2003.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vir.2020.48.0.11050

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.