СИТУАЦІЯ В АЗОВІ ЯК ПЕРЕДУМОВА МІЖНАРОДНОГО СПОРУ

Анотація

Проаналізовано правову природу, суть та зміст міжнародних протиріч України та Російської Федерації, пов’язаних із анексією Криму, забезпеченням свободи судноплавства Керченською протокою та доступу військових суден України до акваторії Азовського моря. Значну увагу зосереджено на проблемах класифікації такого виду суперечностей, позитивних і негативних сторонах явища для національних інтересів України та можливих перспективах розвитку врегулювання. Наголошено на неприпустимості зволікань української сторони із застосуванням захисних та превентивних засобів у процесі розвитку міжнародного спору з метою заохочення протилежної сторони до мирного врегулювання. Водночас акцентовано увагу на відсутності дієвого ефекту участі третіх сторін у спробах мирного врегулювання протиріччя, відсутності посередників та належного інтересу з боку міжнародних організацій, що звужують можливість політичного маневру України.

Особливу увагу зосереджено на тактиці та стратегії розв’язання міжнародного спору Російською Федерацією, її продуманій та взаємопов’язаній політиці нагнітання, розширення чи видозміни міждержавних претензій, зловживання правом, застосування подвійних стандартів, підміни понять, використання міжнародних аналогій для маскування мети поведінки та власних інтересів. Підтверджено домінуючу позицію РФ у взаєминах з Україною та перманентне отримання вигоди, навіть – мінімальної, з будь-якої ситуації, включаючи обмін полонених українських моряків.

Запропоновано ширше використання інформаційної складової превентивних заходів з метою применшення або знецінення об’єкту та предмету міжнародного спору задля відвернення інтересу протилежної сторони до спору. Проаналізовано доцільність розгляду питання щодо будівництва каналу через Кримський перешийок  

  Ключові слова:  міжнародна ситуація; міжнародний спір; захисні засоби у міжнародному спорі; превентивні засоби у міжнародному спорі.