Між норманізмом та антинорманізмом: дискусії про походження Русі
у світлі археологічних джерел
Анотація
З початку ХХ ст. головним аргументом у дискусіях норманістів і антинорманістів стали інтерпретації археологічних пам’яток. У першій половині ХХ ст. на їх основі шведські археологи Т. Арне і Х. Арбман розробили колонізаційну версію норманської теорії. Згідно з нею, Руська держава виникла внаслідок масових міграцій і осідання у Східній Європі скандинавів, які засновували тут поселення і становили більшість населення провідних центрів, таких як Київ, Чернігів, Гніздово, Ладога. Головним аргументом для колонізаційної версії стала скандинавська інтерпретація камерних курганних поховань. Опоненти норманської теорії вказують на їх південне походження та широке розповсюдження у Східній і Центрально-Східній Європі, на територіях розселення слов’ян, що унеможливлює однозначну етнічну характеристику цього поховального обряду як виключно скандинавського. З цим змушені погодитися сучасні провідні представники норманської теорії, зокрема англійський дослідник П. Сойєр. Вони також визнають сумнівним аргументом на користь скандинавської характеристики поховань наявність в них окремих скандинавських речей, зокрема фібул. Під час полеміки була відкинута версія скандинавського виробництва й експорту “муарових” мечів, які тепер називають каролінгськими, оскільки доведено, що їх масове виробництво розпочалося на Рейні франкськими майстрами. Поглиблені антропологічні дослідження поховальних комплексів Гніздова, Києва, Шестовиць і Ладоги також засвідчили, що в камерних похованнях, окрім Ладоги, практично відсутній германський елемент. Все це суттєво похитнуло позиції колонізаційної версії норманської теорії походження Русі.
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2019.0.9890
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.