Мусульманська спільнота в освітньому просторі Квебеку (остання чверть ХХ – початок ХХІ ст.)

Анотація

У статті на основі законів і законопроектів, звітів профільних урядових і громадських комісій досліджено місце мусульманської спільноти в освітньому просторі Квебеку. Основний акцент зроблено на аналізі особливостей пристосування державних шкіл до етно-релігійного різноманіття учнів і причинах появи приватних ісламських шкіл. Хоча мусульмани на початку ХХІ ст. складали менше 2% населення Квебеку, їхні “необхідні пристосування”, зокрема хіджаб, були в центрі дискусій. 1994 р. Комісія з прав людини та молоді гарантувала ученицям право на цей помітний релігійний атрибут, 2008 р. підтверджено аналогічні права вчительок. У 2010 і 2014 рр. зафіксовано невдалі спроби заборони закривати обличчя в державних установах, зокрема і навчальних закладах. Концепцію “відкритої світськості”, започатковану 1999 р., розглядаємо, як спробу узгодити канадську модель “релігійних пристосувань” до викликів франкомовного інформаційного простору, оскільки навіть у контексті процесу деконфесіоналізації квебекських шкіл, активна фаза якого припала на 1998‒2008 рр., йшлося не про лаїцизацію державної школи, а про надання тих прав, якими раніше користувалися католики та протестанти, меншинам, зокрема й мусульманам. Незначна кількість приватних мусульманських навчальних закладів на початку ХХІ ст. пояснюється перебуванням мусульманської спільноти на стадії становлення та підтримкою державної системи освіти, яку розглядали як механізм, що допоможе краще соціалізуватися й інтегруватися у приймаюче суспільство.