Волинь і Галичина під німецькою окупацією 1941–1944 рр.:соціально-економічний і культурно-освітній аспекти

Анотація

У статті зазначено, що керівництво Німеччини не бажало брати на себе щодо мешканців Волині і Галичини жодних правових зобов’язань. Тому місцеве населення не отримало німецького громадянства. Позбавлене громадянських прав воно було зведено до стану бездержавного. На своїй власній території українці перетворилися в людей “третього сорту”. Їх життя і діяльність регламентували накази і правила, порушення яких жорстоко каралися. На підприємствах встановлено довготривалий робочий день. Заробітна плата була мізерною. Нещадно грабували село. На селянські двори накладено надмірні норми здачі сільськогосподарської продукції. Селянин, який не виконував контингентів, оголошувався саботажником і підлягав покаранню. Під страхом суворої кари запроваджено обов’язкову трудову повинність. Головними принципами культурної політики стали сувора регламентація всіх сфер духовного життя населення, зведення його до найпростіших етнічних форм, повністю контрольованих німецькими чиновниками. Основними елементами освітньої системи стали початкові та професійні школи, які мали забезпечити мінімальний рівень освіти молоді та підготувати її до праці у промисловості і сільському господарстві.