НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ У ЛЬВОВІ В 1950–1970-х РОКАХ ОЧИМА МІГРАНТІВ ІЗ СІЛ

Анотація

У статті подається характеристика пересічними приїжджими зі села українцями міжнаціональних взаємин у Львові в 1950–1970-ті роки. Національний склад населення міста зазнав кардинальних змін у повоєнні роки – львівські євреї були знищені в роки війни, поляків виселили внаслідок виконання угоди між Польщею і Українською РСР
про взаємний обмін населенням, в умовах протегованої радянською владою міграційної політики численним був наплив росіян і російськомовних українців. Однак, уже починаючи зі середини 1950-х років, завдяки інтенсивному переселенню сільських мешканців західноукраїнського регіону, Львів ставав українським містом. Індустріалізація Львова зупинила процес русифікації міста: українці становили національну більшість його мешканців і їх чисельність щороку зростала. Пересічні вихідці зі села в трактуванні національного співжиття мешканців Львова схильні стверджувати про відсутність суттєвих національних суперечок. Однак, незважаючи на пропаговану державною
владою політику національної і соціальної рівності, національна різниця в радянському соціумі Львова була помітною. Відмінними є трактування національних відносин представниками різних вікових групах: серед студентської молоді національні протиріччя були менш відчутні, аніж у колективах працівників, де стикалися люди різного віку і з різними зацікавленнями.

Ключові слова: Львів, 1950–1970-ті роки, національні відносини, міграція, мігранти зі села, українці, росіяни, поляки, євреї.