Типологія сільських поселень історико-етнографічної Волині у документах середини ХІХ – початку ХХ ст.

Анотація

У статті проаналізовано основні соціальні типи сільських поселень, що історично склалися на території історико-етнографічної Волині – село, присілок (виселок), хутір. Щоправда, сама номен­клатура населених пунктів у писемних джерелах була значно численнішою. Тип сільського посе­лення найчастіше визначався його соціально-економічними функціями, що відображали зміни, які відбувалися на місцевому рівні у промисловості, торгівлі, сільському господарстві. З укрупненням населених пунктів частина мешканців виселялася на земельні угіддя поза межами нуклеарного поселення, утворюючи виселки та присілки. Процес утворення хуторів, які спочатку мали характер тимчасового сезонного поселення на віддаленій ділянці власної землі, відображав приріст населення, утворення нових господарств, системи господарювання тощо. Будівництво мережі залізничних доріг дало життя населеним пунктам, що мали статус залізничної станції, роз’їзду та ін.

Джерелом для аналізу сукупності назв типів поселень, що побутували у середині ХІХ ст., стали матеріали з Волинської губернії для укладення «Списків населених місць» – серійного видання Центрального статистичного комітету Міністерства внутрішніх справ, що відрізнялися інформа­тивністю і повнотою охоплення населених пунктів. При вивченні поселень певну проблему складає різне тлумачення співзвучних термінів, що не мають місцевих відповідників для передачі смислового навантаження типів поселень, на кшталт російських визначень «дєрєвня» чи «посьолок». У попередні історичні періоди ця проблема полягала у пристосуванні офіційної термінології до локального побутового вживання. У місцевих умовах відбулося лише механічне перенесення дефі­ніцій російського походження на кшталт «дєрєвні» чи «посьолка» як позначення певної частини сільських поселень, без урахування при цьому соціально-економічного змісту поселення.

Терміни, що позначають типи поселень, зберігають важливе значення у вивченні сільських поселень України, оскільки допомагають з’ясувати історію формування поселенської структури і є похідними різних соціально-економічних та історико-політичних умов.

Ключові слова: історико-етнографічна Волинь, історія, етнологія, матеріальна культура, сільські поселення, містечко, село, присілок, хутір