Волинське містечко Муравиця у XVI ‒ першій половині XVIІ ст.

Анотація

Простежено витоки міського статусу Муравиці та шлях, яким вона потрапила до володінь князів Сангушків, а у подальшому Григорія Ходкевича, князів Вишневецьких, Чорторийських, Яна Паца, Криштофа Монвида Дорогостайського і Томаша Сапіги. Визначено механізм залюднення Муравиці, оприявнено міські границі. Незначна чисельність населення Муравиці дозволяє класифікувати її як мале місто (містечко). Муравиця мала замок, а міські укріплення були дерев’яно-земляними. Місто мало дві брами, а основна маса будівель була дерев’яною. Дещо кращі будинки знаходилися на ринку. Серед культових споруд Муравиці фіксуються дві церкви. Міське самоврядування, очевидно, забез­печувалося маґдебурзьким правом, оскільки є згадки про діяльність бурмистрів. Торги та ярмарки мали велике значення для економічного життя Муравиці. З’ясовано, що місто часто віддавали в оренду, що не сприяло його поступальному розвитку. Проаналізовано непрості стосунки міщан із шляхтою. Рівень соціально-економічного розвитку Муравиці у поєднанні з наявністю в містечку культових споруд робили її певним центром для своєї округи.

Ключові слова: Волинь, Муравиця, Сангушки, Вишневецькі, Дорогостайські, маґдебурзьке право, міщани