Методи і форми комунікації з відвідувачами в освітній діяльності Музею Голодомору

Galyna Golubieva

Анотація


Сучасний музей виконує велику кількість функцій, серед яких варто виділити ті, що впливають на формування світогляду молоді, а також збереженню та розвитку громадянського суспільства в цілому. Національний музей Голодомору-геноциду висвітлює історію, пов’язану з суспільною травмою, у зв’язку з чим вибір методів та підходів, які використовуються для здійснення цієї місії, набувають ще важливішого значення. Тому мета статті – показати способи взаємодії з відвідувачами різного віку, які використовуються в роботі екскурсійно-освітнього відділу Музею Голодомору.

У дослідженні подано огляд основних видів освітніх занять для школярів, які пропонує Музей. Основні цілі цих занять – ознайомлення з проблемою захисту прав людини, аналіз джерел з історії Голодомору (фото, плакати, щоденники, свідчення очевидців геноциду та архівні документи), формування навичок критичного мислення (зокрема вміння розпізнавати фейків у ЗМІ) та привернення уваги до важливості дослідження власної родинної історії. Також у статті мова йде про акценти, які використовуються під час роботи з дитячою та підлітковою аудиторією при розповіді про травматичні події.

Значна увага приділяється інтерактивним інструментам роботи з відвідувачами у музеї, зокрема використання відео, мультиплікації, інших медіа-засобів при створенні онлайн-екскурсій та занять. Онлайн-робота з відвідувачами стала особливо актуальною починаючи з 2020 р. З цією метою ми адаптували деякі освітні заняття та окремо розробили екскурсії в онлайн-форматі, які складаються зі спілкування з гідом та перегляду заздалегідь підготовленої відеоекскурсії. Такі екскурсії розроблені у двох варіантах, відповідно до вікових категорій слухачів (6–12 років і старше 13 років). Для старших при створенні залучені історичні документи, фотографії, фрагменти кінохроніки та відеосвідчень очевидців Голодомору, а також експонати з музейної колекції. Для розробки занять для молодших школярів використовувались засоби гри та сторітеллінгу, а відеоекскурсія для дітей 6–12 років проілюстрована за допомогою пісочноїанімації, що дозволяє показати експозицію і розповісти про Голодомор молодшим слухачам, не травмуючи їх.

Ключові слова: Музей Голодомору, Голодомор, комунікація, онлайн-екскурсії, екскурсії та освітні заняття, аудиторія музею, доступність.


Повний текст:

PDF (English)


DOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2024.57.12462

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.