Голодомори – органічна складова 100-літнього геноциду, етноциду і лінгвоциду української нації

Анотація

У статті на основі класифікації злочинів геноцидного характеру, які розробив Рафал Лемкін і Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., проаналізовано праці дослідників про причини, наслідки і особливості масових штучних голодів в Україні 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр., які цілеспрямовано організовували В. Ленін, Й. Сталін та їхні поплічники.

Сутність Голодомору українських селян розглянуто як головну частину геноциду, етноциду і лінгвоциду української нації. Українські селяни були живильним джерелом національної ідентичності. Наголошено, що між українським Голодомором і голодом, який у той період охопив інші регіони СРСР, спостерігалася кардинальна різниця. Хліборобів інших національностей виморювали голодом як ворожий соціальний клас – “куркулів-бандитів”, а українські селяни стали жертвами комуністичного злочину насамперед тому, що вони належали до українськоїнації, сепаратизм якої міг призвести до розвалу новітньої російської імперії під назвою СРСР. Національний чинник морення українських селян голодом був визначальним.

Наголошено, що нова економічна політика та українізація ґрунтовно сприяли відродженню національного духу в українців скрізь, де вони жили в Радянському Союзі. Московсько-сталінський режим вирішив покінчити з політикою українізації не тільки в Україні, а й в інших районах СРСР, де компактно проживали українці. До цих теренів належали Кубань, Курська та Воронезька області, Далекий Схід, Сибір, Туркестан. Над ними Україна здійснювала шефство: скеровувала туди кадри, сприяла розвитку української освіти, виходу українських газет, забезпечувала літературою. Отже, об’єктом нищення українців були групи – як національна в Україні, так і етнічна в інших регіонах СРСР.

Кожний із трьох голодоморних ударів (1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 рр.) був задуманий і здійснювався московсько-комуністичним режимом як комплексний засіб знекровлення і нівелювання фізичного і духовного єства української нації, упокорення, знівечення і деградації її душі.

Московсько-путінський режим нині також здійснює жахливу політику геноциду, етноциду і лінгвоциду українців, знекровлює українську націю. У повідомленні наголошено, що найважливішим завданням у сучасних умовах повномасштабної війни Російської Федерації проти України є захист Батьківщини, формування і утвердження української національної свідомості й гідності, державницького мислення, морально-духовних цінностей – життєдайного джерела ментальності та національної ідентичності.

Ключові слова: голод, Голодомор, геноцид, етноцид, лінгвоцид, Україна, російський шовінізм.