Досвід фіксації свідчень про Голодомор 1932–1933 рр. та організації його дослідження в окремому адміністративному районі

Анотація

Повідомлення присвячено висвітленню досвіду фіксації свідчень про Голодомор у Переяслав- Хмельницькому районі Київської області протягом 1992–1993 рр. у процесі підготовки до видання книги-збірника усних і письмових документів про голод 1932–1933 рр. у окремому адміністративному районі.

Книга під назвою “Голодовка. 1932–1933 роки на Переяславщині. Свідчення” вийшла друком 2000 р. у видавництві М. П. Коць завдяки підтримці Асоціації дослідників Голодоморів в Україні. Успішна реалізація проєкту стала можливою завдяки сприянню Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації й керівництва Переяслав-Хмельницького національного історико- етнографічного заповідника “Переяслав” групі дослідників, які розробили загальний план книги й почали збирати польові та архівні матеріяли для неї. При райдержадміністрації був створений комітет із підготовки видання книги, який очолив заступник голови районної державної адміністрації з гуманітарних питань. Комітет розробив і затвердив план книги, що мала презентувати записи спогадів з усіх населених пунктів району. Одним із головних принципів підготовки видання комітет при райдержадміністрації визначив колективність і масову участь у збиранні матеріялів представників громадськості, щоб забезпечити й виховний вплив на мешканців району. Райдержадміністрація через райвідділ освіти залучила до записів спогадів очевидців Голодомору учителів та учнів шкіл району, а також доручила головам сільських рад складати списки жертв трагедії, виявити місця їх поховання й установити там меморіяльні знаки. У процесі збирання матеріялів комітет спирався на підтримку осередків патріотичних громадських організацій у Переяславі – “Просвіти”, Народного руху України, Братства козаків Переяславського полку тощо.

Упорядники “Голодовки…” виступили із закликом до всеукраїнської та місцевих влад посприяти організації на місцях фіксування усної історії Голодомору по всій Україні за порайонним принципом, успішно застосованим на Переяслав-Хмельниччині. Цей заклик отримав відгук в період відзначення 75-ї річниці Голодомору.

Порайонний принцип збору матеріалів у поєднанні з тісною співпрацею влади й творчих колективів дослідників може бути застосований при підготовці видання книг-свідчень очевидців про життя на окупованих Росією землях України в ході російсько-української війни початку ХХІ ст., свідчень військовополонених тощо.

Ключові слова: Голодомор, усна історія, свідчення, Переяслав-Хмельницький район, Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”.