Візуалізація епохи Голодомору: колекція Сновського історичного музею

Анотація

Ілюструючи події 1932–1933 рр. в Україні дослідники Голодомору послуговуються не більше ніж 300 фотографіями, з яких кілька десятків є надзвичайно тиражованими. Існує гостра потреба в залученні до наукового обігу додаткового комплексу документальних візуальних джерел 1920-х – 1930-х рр. Чималі колекції фотодокументів зберігаються в архівах, бібліотеках, музеях. Вони продовжують залишатися майже невідомими дослідникам.

Мета статті полягає у систематизації, тематизації та атрибуції колекції візуальних джерел “епохи Голодомору” з фондів Сновського історичного музею. Територіально – це знімки зроблені в населених пунктах тодішнього Сновського району на Чернігівщині. У хронологічному плані “епоха Голодомору” розглядається широко, не обмежуючись лише 1932–1933 рр. Передусім вагу привертали світлини датовані кінцем 1920-х – кінцем 1930-х рр. Водночас були залучені й фото початку та середини 1920-х рр., що дозволило більш повно представити колекцію та візуалізувати період, що передував трагедії.

Наявна музейна колекція до цього системно не вивчалася. Вона нараховує 34 цифрових відбитків 1920-х–1930-х рр. та складається з подієвих та портретних фотографій. Усі вони є постановочними, зробленими у приміщенні фотостудії чи спеціально облаштованій кімнаті, на подвір’ї установи чи організації, на вулиці чи залізниці, на відкритому просторі (поле, ліс, галявина). На 18 світлинах наявні написи з інформацією про час створення, подію, місце створення. Вдалося з’ясувати ім’я автора лише двох світлин. Ним був місцевий фотограф Фрейдкін, фотосалон якого існував у Сновську ще з 1910-х рр. У колекції переважають світлини освітньої тематики (10), фото учасників професійних та партійних курсів, нарад, конференцій (6) та сільських активістів, функці онерів, тогочасної “еліти” (5). На трьох фото присутні внутрішні кадрові написи (гасла, вивіски, афіши), а на двох – помітні механічні втручання (знищення обличчя, вклейка обличчя іншої людини).

Застосування сучасних цифрових засобів для копіювання світлин та збереження їх в електронних базах даних створюють сприятливі передумови для отримання дослідниками нової репрезентативної джерельної бази візуальних джерел 1920–1930-х рр.

Ключові слова: Голодомор, Україна, цифровий архів, світлини, Сновський історичний музей.