Визнання Голодомору геноцидом українського народу Французькою Республікою
Анотація
У статті на основі електронних архівів Сенату та Національної Асамблеї Франції проаналізовано дебати, які супроводжували процес визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу Французькою Республікою. Лідер радикальної партії Франції Едуард Ерріо після поїздки в УСРР влітку 1933 р. заперечував факт голоду на відвіданих ним територіях, чим допоміг радянській пропаганді. Прагнучи зберігати дружні відносини з СРСР, Французька Республіка до розпаду радянського режиму в 1991 р. ігнорувала заяви української діаспори про Голодомор. З проголошенням незалежності України ситуація не надто змінилася, оскільки Франція розглядала Росію, як одного з ключових партнерів, а для останньої питання невизнання Голодомору геноцидом і трактування його звичайним голодом, спровокованим циклічним неврожаєм і невмілою економічною політикою, було принциповим. Тому пропозиції резолюцій про визнання Голодомору геноцидом, подані 10 травня 2001 р. сенаторами Жаном-Клодом Карлом і Сержом Матьє, 30 листопада 2006 р. депутатом Крістіаном Ваннестом, а також запит сенатора Жільбера Шабру від 7 квітня 2004 р. залишилися без розгляду. Але навіть, коли відповідь була, як у випадку запиту сенатора Жана-П’єра Віаля у січні 2005 р. до міністра закордонних справ Мішеля Барньє, то вона зводилася до того, що використання терміну “геноцид” на окреслення подій 1932–1933 рр. є дискусійним, а історичну інтерпретацію початково мають здійснити зацікавлені держави. Як засвідчує аналіз протоколів засідань верхньої та нижньої палат французького парламенту, французькі законотворці до 2022 р. лише спорадично згадували Голодомор у контексті обговорення інших геноцидів ХХ ст. Але після 24 лютого 2022 р. ситуація кардинально змінилася, більшість французьких парламентарів схилилася до думки, що визнання Голодомору актом геноциду є моральним обов’язком для відновлення історичної справедливості. У статті детально розглянуто, як відбувався процес підготовки та прийняття резолюцій від 28 березня 2023 р. і 17 травня 2023 р. про визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом українського народу. Основний акцент зроблено на ключових аргументах прихильників і противників цих резолюцій.
Ключові слова: геноцид, Голодомор, Національна Асамблея, Сенат, резолюція,Україна, Французька Республіка.
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2024.57.12448
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.