Визнання Голодомору геноцидом українськогонароду парламентом Великої Британії: дебати 2013–2023 рр.
Анотація
Міжнародне визнання Голодомору 1932–1933 рр. є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки масштабного злочину, скоєного проти українського народу сталінським режимом. Вперше питання голоду в Україні було поставлене на порядок денний в Палаті лордів парламенту Великої Британії 1934 р. Доповідь, яка базувалася на інформації, отриманій від кардинала-архиєпископа Відня Теодора Інніцера та журналістів В. Г. Чемберлина, М. Маґґеріджа, виголосив ліберальний політик лорд Чарнвуд. На початку 2010-х рр., після визнання 28 листопада 2006 р. Верховною Радою України Голодомору геноцидом, дане питання саме в такому контексті тричі (у 2013, 2017, 2023 рр.) обговорювалося у Палаті громад. Ініціаторкою дебатів виступила представниця правлячої Консервативної партії П. Лейфем. Загалом учасники дискусії наголошували на штучності голоду, масштабності трагедії (від 2 до 12 млн жертв), яка була спланована сталінським тоталітарним режимом для реалізації головної мети – знищення української нації. Вони відзначали героїзм сучасників подій, які не побоялися заявити про реальний стан речей. У цьому контексті парламентарі проводили історичні паралелі з сьогоденням, коли репортери з багатьох країн та України, наражаються на небезпеку, щоб викрити справжні масштаби російського варварства та військових злочинів під час повномасштабної війни Росії проти України. Депутати ствердили, що визнання Голодомору геноцидом не формальне визначення: йдеться про встановлення історичної правди, яка має наслідки для поточної війни Росії проти України, позаяк є чітким сигналом, що світова спільнота не закриватиме очі на акти жорстокості та несправедливості. 25 травня 2023 р. Палата громад одноголосно ухвалила відповідну резолюцію. Позиція офіційного Лондону залишилася незмінною: термін “геноцид” уряд застосовує лише до злочинів, які визнано такими міжнародними військовими та кримінальними трибуналами.
Ключові слова: Голодомор, геноцид, Велика Британія, П. Лейфем, Україна.
Повний текст:
PDFDOI: http://dx.doi.org/10.30970/his.2024.57.12447
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.