Микола Федорович Котляр: біля витоків сучасної української нумізматики

Анотація

У статті висвітлено життєві та наукові віхи знаного історика, член-кореспондента Національної академії наук України Миколи Федоровича Котляра. На підставі аналізу нумізматичної спадщини вченого з’ясовано коло окреслених ним дослідницьких проблем та охарактеризовано внесок науковця в концептуальне оформлення сучасної української нумізматики. Будучи учнем Івана Спаського, М. Ф. Котляр успадкував дослідницькі традиції ленінградської нумізматичної школи, які успішно імплементував на український ґрунт. До початку активної наукової діяльності Миколи Федоровича нумізматичні дослідження в Україні через відсутність фахівців, систематизованої джерельної бази та методологічну безпорадність, фактично не проводилися. Власне від початку його наукових студій варто говорити про новий етап розвитку української нумізматики. Вчений був одним з ініціаторів появи в Україні видань, в яких нумізмати та фахівці з інших спеціальних історичних дисциплін мали б змогу публікувати результати досліджень. Особливу увагу акцентовано на наукових досягненнях М. Ф. Котляра, заслугою якого була першість у комплексному вивчені пізньосередньовічних вітчизняних емісій у Львові й Києві, топографуванні нумізматичних знахідок, реконструюванні грошового обігу, грошово-вагових та лічильних систем середньовічної та ранньомодерної України. Нумізматичні студії Миколи Федоровича сприяли становленню сучасної української нумізматики, яка з дисципліни, що не виходила поза межі зовнішньої критики джерела, перетворилася в окремий напрям історичної науки, що вивчає широке коло загальноісторичних проблем, та стали засадничими для вітчизняних нумізматів й істориків.

Ключові слова: М. Ф. Котляр, наукова школа, нумізматика, монета, грошовий обіг, нумізматичні методи, методологія досліджень.