“Сага про пішого Грольва” та Русь в епоху вікінгів: історична пам’ять та історіографія

Анотація

У статті аналізуються східноєвропейські епізоди “саги про Пішого Грольва” крізь призму історичної пам’яті та культурного середовища її творців. З’ясовуються їх джерела та історичний контекст, а також, виокремлюються сюжетні шаблони та літературні конструкти, які використовувалися ісландськими авторами при описах Русі. Завдання роботи полягає у спробі розглянути вже відомі джерела під іншим кутом зору з урахуванням інтелектуальних тенденцій та колективних уявлень середньовічних ісландців. Базуючись на результатах такого дослідження, запропоновано доповнення до дискусійних питань. Незважаючи на те, що методика дослідження колективної пам’яті вже застосовується дослідниками ісландських саг, дійсна робота є одним із перших досліджень власне історичної пам’яті легендарних саг крізь призму східноєвропейських епізодів. Детальне вивчення “саги про Пішого Грольва” показали, що автор саги використовував певні сюжетні шаблони, які в тогочасному суспільстві асоціювалися зі Східною Європою. В першу чергу це стосувалося особи короля Русі Греґвіда. Ця особа за своїм описом нагадує Герґейра, правителя королівства Альдейгюборґ (Ладога) зі “саги про Гальвдана сина Ейстейна”. Ще одним шаблонним персонажем була Інгігерд, дочка Греґвіда, яку також можна ототожнити із героїнею “саги про Гальвдана”. Своєрідним культурним патерном був і ойконім Гольмґард, який на нашу думку не завжди міг асоціюватися із Новгородом, як прийнято вважати в історіографії. Він був одним із елементів історичної пам’яті, значення якого змінювалося разом із політичними змінами. Загалом, Русь у сазі описана як периферійна територія, що межувала зі Східною частиною світу, яка, під впливом європейських хроністів, сприймалася як магічний простір, населений фантастичними істотами та народами.

Ключові слова: Ісландські саги, Історична пам’ять, Гольмґард, Піший Грольв.