ОСОБЛИВОСТІ КІНЕТИКИ ДЕГРАДАЦІЇ ТЕМНО-СІРИХ ОПІДЗОЛЕНИХ ҐРУНТІВ ЛЬВІВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

Анотація

Досліджено кінетику механічної, водної деградації та дефляції темно-сірого опідзоленого ґрунту Львівського Розточчя. За рівнянням швидкості цих процесів визначено їх константу та порядок реакцій: для дефляції (V=4,0645·C0,8625), водної деградації (V=0,2829·С0,7559), механічної деградації (V=0,7363·С1,5173). Процеси дезагрегації ґрунтових частинок за водної та вітрової деградації темно-сірого опідзоленого ґрунту відбуваються як односторонні реакції першого порядку. Однак механічна деградація у ґрунті – складніший гетерогенний процес (порядок реакції 1,5), у якому утворення ядер (частинок розміром < 0,25 мм) на поверхні ґрунтового агрегату в декілька стадій сприяє зниженню протиерозійної стійкості. З’ясовано, що за механічної деградації темно-сірого опідзоленого ґрунту рівноважний стан досягається через 2–3 хв, за дефляції – через 10 хв дії вітру зі швидкістю 2,2 м/с, за водної деградації – через 12 хв, коли частки мікроагрегатів рівні 25 %, 16 % та 2 %, відповідно.

Отже, темно-сірі опідзолені ґрунти виявляють нижчу здатність до водної деформації, ніж до дефляції, що узгоджується легкоглинистим гранулометричним складом, брилуватістю. По-перше, це обумовлено найповільнішою реакцією серед зазначених процесів. По-друге, розчинення ґрунтових агрегатів визначається товщиною, площею перерізу дифузного шару та коефіцієнтом дифузії.