ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 242 “ТУРИЗМ” ДОСВІДУ ПРАКТИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ ТУРІВ НА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ

Катерина Гуштан, Юлія Боруцька, Тетяна Божук

Анотація


Розглянуто актуальність практичної підготовки майбутніх спеціалістів зі спеціальності “Туризм” у двох аспектах: під час туру вихідного дня та у рамках навчальної практики. Визначено необхідну для студентів систему знань та умінь для організації та здійснення екологічних турів на природоохоронних територіях. Висвітлено особливості проведення турів вихідного дня. Акцентовано увагу на цілях, завданнях та організаційно-технологічних аспектах навчальної практики як важливої складової освітнього процесу. Вивчено рекреаційні та туристичні ресурси на території Воловецького та Міжгірського районів Закарпатської обл. з метою підготовки пізнавально-рекреаційних професійно-орієнтованих навчальних маршрутів.

Розроблено два екологічні тури за такими маршрутами: “смт Воловець – с. Пилипець – водоспад Шипіт – гора Гимба – метеостанція “Плай” – смт Воловець” та “смт Воловець – с. Гукливий – с. Пилипець (Церква Різдва Пресвятої Богородиці) – водоспад Шипіт (гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення) – річка Вича – гостинні садиби у с. Пилипець – Чайна “Сурія” – гірська долина Боржава (об’єкт Смарагдової мережі) – гора Гимба – гідрологічна пам’ятка “Озеро в долині Боржава”. Наведено докладні описи всіх компонентів туру та схарактеризовано рекреаційно-туристичні об’єкти. Запропоновані екологічні маршрути сформовані з урахуванням особливостей національного законодавства у галузі охорони навколишнього середовища; відповідають сучасним потребам суспільства у сфері збереження та відтворення навколишнього природного середовища. Обґрунтовано рекомендації щодо благоустрою території для масового туризму у контексті ощадливого та раціонального природокористування.

Апробовано екологічні тури на прикладі сучасної локальної туристичної дестинації, яка продовжує успішно розвиватися, на території гірського масиву Боржави (однієї з мальовничих частин Українських Карпат) у рамках організації свого дозвілля викладачами та студентами НУ “Львівська політехніка” (2017) та під час проведення навчальної практики для студентів Екологічного коледжу Львівського національного аграрного університету (2019). Обидві групи студентів спеціальності 242 “Туризм” в аспекті практичного досвіду закріпили здобуті теоретичні знання, набули навичок проведення екскурсій та організації туристичних походів тощо. Загалом набуті студентами компетентності практичної підготовки можуть бути ще й чудовим засобом популяризації рекреаційно-туристичної діяльності на природоохоронних територіях Українських Карпат.


Ключові слова


практична підготовка студентів; тур вихідного дня; навчальна практика; екологічний маршрут; природоохоронна територія; Смарагдова мережа; полонина Боржава.

Посилання


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Божук Т. Рекреаційно-туристичні дестинації: теорія, методологія, практика. Львів: Український бестселер, 2014. 468 с.


Бутиліна О. В., Кудринська А.І. Навчальна практика як чинник професіоналізації студентів. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2015. № 1(68). С. 182–190.


Байцар А., Байцар І. Верхня межа лісу в ландшафті полонина Боржава,її охорона та оптимізація. Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій. 2016. Вип. 1. С. 32–38.


Гуштан К. В., Гуштан Г. Г. Деякі знахідки раритетних видів тварин, як перспектива створення нових об’єктів природо-заповідних територій у верхів’ї басейну річки Латориця. Природоохоронні, екоосвітні, рекреаційно-туристичні та історико-культурні аспекти сталого розвитку Розточчя. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю створення Яворівського національного природного парку (смт Івано-Франкове, 4 липня 2018 року). Львів: ЗУКЦ, 2018. С. 112–114.


Гуштан Г.Г., Гуштан К. В. Деякі знахідки раритетних видів тварин, як перспектива створення нових природно-заповідних об’єктів у верхів’ї басейну річки Латориця та суміжних територій (Закарпаття). Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Екологія та природокористування в системі оптимізації відносин природи і суспільства” (присвяченої 110-річчю заснування Екологічного коледжу ЛНАУ, 4 жовтня 2018 р.); [за заг. ред.: Боруцької Ю.З., Костишин Е. І.]. Львів: Екологічний коледж ЛНАУ, 2018. С. 61–64.


Деревська К. І., Бурлаченко Ю. В., Борисенко К. А. Проблема вибору місць розташування ВЕС. Приклад Полонини Боржава в Українських Карпатах. Матеріали шостої міжнародної науково-практичної конференції “Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування” (Україна, Трускавець, 7–11 жовтня 2019 р.). Трускавець, 2019. С. 320–325.


Залучення громадськості та науковців до проектування мережі Емеральд (Смарагдової мережі) в Україні / Полянська К. В., Борисенко К. А., Павлачик П. (Paweł Pawlaczyk), Василюк О. В., Марущак О. Ю., Ширяєва Д. В., Куземко А. А., Оскирко О. С. та ін. / під ред. д.б.н. А.Куземко. Київ, 2017. 304 с.


Кадастр снігових лавин України (Карпати, Крим) / В. Ф. Грищенко, О. М. Аксюк, Г. А. Гончаренко. Київ, 2014. С. 63–68.


Климишин О. Оптимізація, охорона і раціональне використання рослинності високогір’я та верхньої межі лісу Українських Карпат. Вісник Львів. ун-ту. Сер. біол. 2010. Вип. 54. С. 27–40.


Любіцева О. О. Методика розробки турів. Навчальний посібник. К.: Альтерпрес, 2003. 104 с.


Малиновський К. А., Мельничук В. М. Рослинність Боржавських полонин, їх кормова характеристика та шляхи поліпшення. Наук. зап. Природознавч. музею Львівського філіалу АН УРСР. Львів, 1955. Т. 4. С. 113–128.


Погрібна В. Л. Соціологія професіоналізму: монографія. Київ: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2008. 336 с.


Природа Закарпатської області / під ред. К. І. Геренчука. Львів: Вища школа, 1981. 153 с.


Природа Українських Карпат / за ред. К. І. Геренчука. Львів: Вид. ЛДУ, 1968. 265 с.


Природні умови та природні ресурси Українських Карпат. Київ: Наукова думка, 1968. 299 с.


Сиволовська О.В., Шаля О.Г. Розробка туристичних маршрутів як напрямку диференціації діяльності на залізничному транспорті. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2009. Вип. 28. С. 66–70.


Смарагдова мережа в Україні / О.Р. Болтачов, Я.П. Дідух, О.В. Дудкін, І.Б. Іваненко, Є.П. Карпова, О.В. Кохан, В.А. Онищенко, Г.В. Парчук, Л.Д. Проценко, І.П. Сіренко, Т.Д. Соломаха, О.В. Червоненко, О.А. Яремченко; під ред. Проценка Л.Д. Київ: Хімджест, 2011. 192 с.


Території, що пропонуються до включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України (“Тіньовий список”, частина 2) / Кол. авт., під ред. Борисенко К. А., Куземко А. А. Київ: LAT & K, 2019. 234 с.


Філіпов З. І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи. Дрогобич: Коло, 2010. 344 с.


https://menr.gov.ua/news/33163.html


Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету. Режим доступу: https://eklvivnau.com.ua/навчальнапрактикаекологічнімаршр/


Гукливий. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гукливий


Озеро на полонині Боржава. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Озеро_на_полонині_Боржава_(5_шт.)

Темнатик (заказник). [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Темнатик_(заказник)

REFERENCES


Bozhuk, T. (2014). Rekreatsiino-turystychni destynatsii: teoriia, metodolohiia, praktyka. Lviv: Ukrainskyi bestseler, 468 p.


Butylina, O. V., & Kudrynska, A.I. (2015). Navchalna praktyka yak chynnyk profesionalizatsii studentiv. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 1(68), 182–190.


Baitsar, A., & Baitsar, I. (2016). Verkhnia mezha lisu v landshafti polonyna Borzhava, yii okhorona ta optymizatsiia. Problemy heomorfolohii i paleoheohrafii Ukrainskykh Karpat i prylehlykh terytorii, 1, 32–38.


Hushtan, K. V., & Hushtan, H. H. (2018). Deiaki znakhidky rarytetnykh vydiv tvaryn, yak perspektyva stvorennia novykh ob’iektiv pryrodo-zapovidnykh terytorii u verkhiv’i baseinu richky Latorytsia. In Pryrodookhoronni, ekoosvitni, rekreatsiino-turystychni ta istoryko-kulturni aspekty staloho rozvytku Roztochchia. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, prysviachenoi 20-richchiu stvorennia Yavorivskoho natsionalnoho pryrodnoho parku (smt Ivano-Frankove, 4 lypnia 2018 roku). Lviv: ZUKTs, 112–114.


Hushtan, H.H., & Hushtan, K. V. (2018). Deiaki znakhidky rarytetnykh vydiv tvaryn, yak perspektyva stvorennia novykh pryrodno-zapovidnykh ob’iektiv u verkhiv’i baseinu richky Latorytsia ta sumizhnykh terytorii (Zakarpattia). In Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Ekolohiia ta pryrodokorystuvannia v systemi optymizatsii vidnosyn pryrody i suspilstva” (prysviachenoi 110-richchiu zasnuvannia Ekolohichnoho koledzhu LNAU, 4 zhovtnia 2018 r.); Borutska Yu.Z., Kostyshyn E. I. (Eds.). Lviv: Ekolohichnyi koledzh LNAU, 61–64.


Derevska, K. I., Burlachenko, Yu. V., Borysenko, K. A. (2019). Problema vyboru mists roztashuvannia VES. Pryklad Polonyny Borzhava v Ukrainskykh Karpatakh. In Materialy shostoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Nadrokorystuvannia v Ukraini. Perspektyvy investuvannia” (Ukraina, Truskavets, 7–11 zhovtnia 2019 r.). Truskavets, 320–325.


Polianska, K. V., Borysenko, K. A., Pawlaczyk, P., Vasyliuk, O. V., Marushchak, O. Yu., Shyriaieva, D. V., Kuzemko, A. A., Oskyrko, O. S., et al. (2017). Zaluchennia hromadskosti ta naukovtsiv do proektuvannia merezhi Emerald (Smarahdovoi merezhi) v Ukraini. A. Kuzemko (Ed.). Kyiv, 304 p.


Hryshchenko, V. F., Aksiuk, O. M., & Honcharenko, H. A. (2014). Kadastr snihovykh lavyn Ukrainy (Karpaty, Krym). Kyiv, 63–68.


Klymyshyn, O. (2010). Optymizatsiia, okhorona i ratsionalne vykorystannia roslynnosti vysokohir’ia ta verkhnoi mezhi lisu Ukrainskykh Karpat. Visnyk Lviv. un-tu. Ser. biol., 54, 27–40.


Liubitseva, O. O. (2003). Metodyka rozrobky turiv. K.: Alterpres, 104 p.


Malynovskyi, K. A., & Melnychuk, V. M. (1955). Roslynnist Borzhavskykh polonyn, yikh kormova kharakterystyka ta shliakhy polipshennia. Nauk. zap. Pryrodoznavch. muzeiu Lvivskoho filialu AN URSR, 4, 113–128.


Pohribna, V. L. (2008). Sotsiolohiia profesionalizmu. Kyiv: Alerta; KNT; TsUL, 336 p.


Herenchuk, K.I. (Ed.). (1981). Pryroda Zakarpatskoi oblasti. Lviv: Vyshcha shkola, 153 p.


Herenchuk, K.I. (Ed.). (1968). Pryroda Ukrainskykh Karpat. Lviv: Vyd. LDU, 265 p.


Pryrodni umovy ta pryrodni resursy Ukrainskykh Karpat. (1968). Kyiv: Naukova dumka, 299 p.


Syvolovska, O. V., & Shalia, O. H. (2009). Rozrobka turystychnykh marshrutiv yak napriamku dyferentsiatsii diialnosti na zaliznychnomu transporti. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, 28, 66–70.


Boltachov, O. R., Didukh, Ya. P., Dudkin, O. V., Ivanenko, I.B., Karpova, Ye.P., Kokhan, O.V., Onyshchenko, V.A., Parchuk, H.V., Protsenko, L.D., Sirenko, I.P., Solomakha, T.D., Chervonenko, O.V., Yaremchenko, O.A. (2011). Smarahdova merezha v Ukraini. Protsenko L.D. (Ed.). Kyiv: Khimdzhest, 192 p.


Borysenko, K. A., & Kuzemko, A. A. (Eds.). (2019). Terytorii, shcho proponuiutsia do vkliuchennia u merezhu Emerald (Smarahdovu merezhu) Ukrainy (“Tinovyi spysok”, chastyna 2). Kyiv: LAT & K, 234 p.


Filipov, Z. I. (2010). Sportyvnyi turyzm. Orhanizatsiia i metodyka sportyvno-turystychnoi roboty. Drohobych: Kolo, 344 p.


https://menr.gov.ua/news/33163.html


Ekolohichnyi koledzh Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. URL: https://eklvivnau.com.ua/%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%87%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b0%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%ba%d0%b0%d0%b5%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d1%87%d0%bd%d1%96%d0%bc%d0%b0%d1%80%d1%88%d1%80/


Huklyvyi. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9


Ozero na polonyni Borzhava. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B7%D0%B5%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0_(5_%D1%88%D1%82.)

Temnatyk (zakaznyk). URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA_(%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%BA)




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2021.55.12519

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN: 2078-6441 (Print)

          2415-7201 (Online)

Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)