АНАТОЛЬ ВАХНЯНИН – ПЕДАГОГ-ГЕОГРАФ, КОМПОЗИТОР, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ПОЛІТИК
Анотація
Анатоль Вахнянин – один з представників плеяди галицької інтелігенції, який у другій половині ХІХ–початку ХХ ст. в умовах Австро-Угорської монархії самовіддано працював на ниві усвідомлення українців як окремої нації. Науково-педагогічна, громадсько-політична та музично-культурна діяльність значною мірою сприяли не тільки формуванню культурно-освітнього рівня населення Галичини, а й тісного єднання всього українського народу. У студентські роки він започаткував діяльність студентських громадських структур “Громада” (Перемишль) і “Січ” (Відень), з якими вперше вшанував пам’ять Тараса Шевченка. У Львові разом з однодумцями А. Вахнянин створив культурно-просвітницьку організацію “Просвіта” і продовж 1868–1879 рр. очолював її роботу. Також він редагував щоденну львівську газету “Правда”, започатковану за сприяння П. Куліша та О. Кониського, співпрацював з іншими виданнями, зокрема зі Львівською газетою “Діло”, у якій друкував історичні та педагогічні розвідки, організував роботу музичних товариств “Торбан” і “Боян”, для яких підготував чимало власних композицій та обробок народних пісень, а згодом чимало зусиль доклав у справі відкриття Вищого музичного інституту імені М. Лисенка.
Після закінчення навчання у Львівській, а згодом Перемишльській духовних семінаріях А. Вахнянин отримав перший педагогічний досвід, викладаючи протягом двох років руську (українську), старослов’янську, ставропольську й латинську мови в Перемишльській гімназії. Однак, справжнім педагогом він став після закінчення філософського факультету Віденського університету у Львівській академічній гімназії з українською мовою викладання, де отримав посаду професора. У цей період (1873) А. Вахнянин підготував “Короткий Нарисъ Землеописи для низших клясъ середнихъ шкǒлъ”, а згодом, у 1884 р. написав оригінальний україномовний підручник з географії “Учебникъ географіи для шкǒлъ середныхъ”, який багато років був важливим джерелом географічних знань гімназистів.
А. Вахнянин упродовж усього дорослого життя писав музику, хоча не вважав себе професіоналом. Вершиною його композиторського мистецтва стала опера “Купала”, поставлена через 21 рік після смерті композитора в Харкові. Надзвичайно різнобічна палітра громадсько-політичної діяльності А. Вахнянина, який з колом однодумців зумів організувати роботу декількох громадсько-культурних структур, зокрема “Просвіти”, а згодом і політичної організації “Народна Рада”, завдяки чому його ім’я в Галичині стало популярним серед русинів-українців і вони обирали його депутатом Галицького сейму та Віденського парламенту (1894–1900).
Ключові слова
Повний текст:
PDFПосилання
Batenko, T. (1998). Anatol Vahnjanyn (1841–1908) Bilja dzherel nacional'nogo vidrodzhennja. Lviv: Kal'varija, Kamenjar, 139 pp. (in Ukrainian).
Vahnjanyn, N. (1873). Korotkij narys zemlepysy dlja nyzshyh kljas serednyh shkol. Lviv: Prosvita, 88 pp. (in Ukrainian).
Vahnjanyn, A. (1878). Fiziografichnyj nacherk pozdovzhnij dolyny gorishnego Sjanu z mapoju. Lviv, 14 pp. (in Ukrainian).
Vahnjanyn, A. (1884). Uchebnyk Geografiy dlja shkol serednih. Lviv: Z drukarni Tovarystva imeni Shevchenka, 432 pp. (in Ukrainian).
Vahnjanyn, A. (1908). Spomyny z zhyttja (posmertne vydanje). K. Studynskyj (Compil.). Lviv: Z pechatni V. A. Shyjkovskogo, 137 pp. (in Ukrainian).
Gryneveckyj, I. (1961). A. K. Vahnjanyn. Narys pro zhyttja i tvorchist'. K.: Derzhavne vydavnyctvo obrazotvorchogo mystectva i muzychnoi' literatury. 32 pp. (in Ukrainian).
Zvit Rady krajevoi o shkolah narodnyh (5 December 1895). Lviv: Uchytel', 358–360 (in Ukrainian).
Kukurudza. S., & Turchyns'ka. O. (2008). Shkil'na geografija v Galychyni v chasy Stepana Rudnyc'kogo. Pedagogichna dumka, 1, 15–22 (in Ukrainian).
Mykolajevych, J. (1894). Opys statystychno-geografichnyj povita Kamjaneckogo. Lvǒv: NTSh, 120 pp. (in Ukrainian).
Shtojko, P. (2018). Grygorij Velychko (1863–1932): zhyttjepysno-bibliografichnyj narys. Lviv, 320 pp. (in Ukrainian).
Yuvileina knyha Ukrainskoi Akademichnoi Himnazii u Lvovi na 100-richchia pershoho ukrainskoho ispytu zrilosti 1878–1978 (1978). Ukrainskyi vilnyi universytet v Miunkheni. Seriia: Materialy do suchasnoi ukrainskoi istorii. Filadelfiia; Miunkhen, 611 pp. (in Ukrainian).
Yuvileina knyha Ukrainskoi Akademichnoi Himnazii u Lvovi. Druha chastyna. Na 100 richchia pershoho ukrainskoho ispytu zrilosti 1878–1978 (1982). Ukrainskyi vilnyi universytet v Miunkheni. Seriia: Materialy do suchasnoi ukrainskoi istorii. Miunkhen, Filadelfiia, 366 pp. (in Ukrainian).
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vgg.2019.53.10652
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
ISSN: 2078-6441 (Print)
2415-7201 (Online)
Усі статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons “Із зазначенням авторства – 4.0 міжнародна” (CC BY 4.0)