ЗАКИНЕНІСТЬ ЯК КУЛЬТУРОТВОРЧИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ

Анотація

Досліджено питання утворення культури з погляду процесу постійного становлення
людини. Розглянуто взаємообумовленість феноменів культуротворення та людинотворення
крізь призму феномену закиненості як невід’ємного атрибуту свідомості сучасної людини та як
онтологічного статусу людини у світі. Розкрито становлення культури шляхом застосування
двох сутнісних ознак існування людини: закиненість та надлишковість. Проаналізовано
поняття “знання” і його місце в культурному процесі; співвідношення знання та картини світу
з культурою, їхня взаємообумовленість. Досліджено творчий характер людського буття в
культурі: людина як суб’єкт здатна перетворювати природу, суспільство і саму себе, а також
надавати результатам своєї діяльності загальної значимості в суспільстві.
Ключові слова: закиненість, культура, людина, становлення людини, надлишковість.