МЕРЕЖЕВЕ СУСПІЛЬСТВО: ВИКЛИКИ СОЦІАЛЬНІЙ КОНСОЛІДАЦІЇ

Анотація

    З’ясовано, що прогнозоване в теоретичних моделях інформаційне суспільство, незважаючи на повсюдне запровадження інформаційних технологій, залишається віддаленою метою суспільного поступу. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства завершився утвердженням масового добробуту та масової демократії. Показано, що запровадження високотехнологічних інформаційно-орієнтованих форм виробництва та поява Інтернету зумовили перехід у нову форму суспільства – мережеве суспільство. Організаційною структурою суспільства стала мережа, заміщаючи інституційний лад індустріального суспільства, що узасадничував соціальну консолідацію індивідів і спільнот у всіх сферах життєдіяльності. Розкрито тенденцію заміни впорядкованості та однозначності практик, зумовлених інституційним ладом індустріального суспільства, на постіндустріальні практики з їхнім еклектизмом, який не визнає інституційних меж та бюрократичної впорядкованості. Соціально наявні мережі комунікації розпадаються, їх заміщають віртуальні мережі. Постіндустріальне суспільство починає функціонувати як мережеве поза інституційною структурою. Віртуалізація постає як процес  заміщення інституалізованих практик симуляційними. Соціальні інститути втрачають свою владу над індивідом. На зміну соціальній консолідації постає віртуальна, що стає панівною.