ПОЛІТИКА РЕГРЕСІЇ: ІДЕЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ У ПОГЛЯДАХ ЕРНСТА КАССІРЕРА ТА АУРЕЛА КОЛНАЯ

Анотація

Мета статті полягає у проведенні компаративного дослідження підходів Е. Кассірера та
А. Колная щодо тлумачення ідеї національної держави у радикальному її розумінні. Це стосується ототожнення національної суверенності з необмеженим правом народу як до зовнішнього, так і внутрішнього політичного самоокреслення. Особлива увага в запропонованому аналізі приділяється діагнозу причин виникнення специфічної форми німецького націоналізму (з подальшою його критикою), який представлений, з одного боку, Е. Кассірером у праці «Міт держави» (1946), та ґрунтовним дослідженням А. Колная за назвою «Війна проти Заходу» (1938), – з іншого. Докладно аналізується філософський підхід А. Колная – одного з впливових і, на жаль, забутих представників будапештської школи психоаналізу й феноменологічного напряму у філософії. У статті обґрунтовано наукову доречність порівнювати критику національного соціалізму А. Колная, розвинуту ним у 1930-х роках, із критикою міту держави, запропонованою Е. Кассірером, як визначним представником неокантіанства. Однією із підстав співставлення їхніх позицій є те, що обидва вчені підкреслювали суттєве значення ролі емоцій у соціально-політичному житті. На думку автора статті, ці дослідники інтерпретували політичні феномени як такі, що конституюються у результаті

впливу не лише раціональних механізмів, але також таких афективних чинників, як вірування, релігія або міт. Обґрунтовано, що і Е. Кассірер, і А. Колнай схилялися розглядати явище націоналізму у категоріях політики «регресії». Висувається припущення, що подібний підхід започаткував саме
А. Колнай у своїй першій книжці «Психоаналіз та соціологія» (1921). У ній він запропонував психоаналітичне визначення регресії як різновиду скерування психічного життя до попереднього або менш розвинутого психологічного стану. Покликаючись на концепцію З. Фройда, викладену у розвідці «Тотем і табу», А. Колнай доводив у своєму дослідженні, що під таким кутом бачення механізм регресії стає характерним не лише для індивідуальних психічних хвороб, але також і масових психозів, які проілюстрував явищами фашизму та комунізму. Продемонстровано, що Е. Кассірер і А. Колнай, подібно, як і М. Горкгаймер і Т. Адорно у книзі «Діалектика Просвітництва», трактували розквіт мітичного мислення у політичній філософії як вияв діалектичного розуму, іманентного для західної культури. Діалектичність, в свою чергу, проявляється у парадоксальній тенденції просвітницького раціоналізму приховано схилятися до мітології. У статті підкреслюється, що Е. Кассірер і А. Колнай, на відміну від згаданих представників Франкфуртської школи, не поділяли віри останніх у винятково емансипаційну функцію мислення. Єдино можливий, хай навіть і обмежений, «поступ» в історії згадані дослідники вбачали у протистоянні політичним мітологіям, як формам політичної регресії, що розгортається на шляху наукової, економічної і мистецької активності. Тому їхній підхід запропоновано визначати як приклад парадоксальної «консервативної політики поступу». У підсумку доводиться, що компаративний аналіз соціально-політичної філософії Е. Кассірера і А. Колная є евристичним щодо його застосовування у контексті сучасних тенденцій опозиційного порівняння «необмеженого національного суверенітету» і суверенітету міжнародного права. Обгрунтовано, що методологія аналізу названими мислителями ідеї національної держави не втрачає актуальності в наш час. Ключові слова: національна держава, регресія, мітологія, поступ, політична незалежність.