РАННІ ЕТАПИ ОНТОМОРФОГЕНЕЗУ ДЕЯКИХ РІДКІСНИХ ВИСОКОГІРНИХ ВИДІВ РОДИНИ ASTERACEAE

T. Pochynok

Анотація


У роботі наведено результати лабораторного дослідження процесів латентного і прегенеративного періоду розвитку рослин чотирьох рідкісних високогірних видів Aster alpinus, Saussurea alpina, Achillea schurii, A. lingulata. Підтверджено літературні дані, що насіння великих розмірів із більшим запасом поживних речовин має нижчі показники проростання (Saussurea alpina, Aster alpinus). За період тривалістю 5 місяців найвищу схожість спостерігали у насіння Achillea schurii (84 %) й Achillea lingulata (75 %). Через три роки після збору показник проростання насіння для одних видів залишався високим (Achillea lingulata), а для інших – суттєво знижувався (Achillea schurii, Saussurea аlpina) чи насіння взагалі не проростало (Aster alpinus). Інтенсивність проростання насіння досліджуваних видів неоднакова: найвища впродовж усього першого місяця в обох видів Achillea, тоді як у Saussurea аlpina й Aster alpinus – висока лише протягом першої або другої декади відповідно.
Проростання насіння епігеальне гіпокотилярне – лише в Saussurea аlpina котиледонарне – розпочиналося протягом першої декади від початку експерименту. Утворення бічних і додаткових коренів спостерігали на перший (Achillea lingulata) або другий (Aster alpinus) місяць від початку проростання та дещо пізніше (Saussurea аlpina, Achillea schurii). Проростки після утворення перших справжніх листків пересаджували у горщики із ґрунтом для подальшого спостереження. Ювенільний стан розпочинався після відмирання сім’ядоль на 4–5-му місяці життя (Aster alpinus, Achillea lingulata) чи трохи згодом (Saussurea аlpina, Achillea schurii). У всіх досліджених видів головний пагін розетковий, а в Aster alpinus, Achillea schurii його формування може відбуватися за розетковим або видовженим типом. У іматурних рослин головний пагін одноосьовий, хоча в Aster alpinus, Achillea lingulata він також двохосьовий, а в A. schurii – трьохосьовий унаслідок розвитку бічних пагонів із бруньок у пазухах фотосинтезуючих листків. У цьому віковому стані в Achillea schurii та Saussurea аlpina починали розвиватися підземні плагіотропні пагони з пазушних бруньок у вузлах перших трьох базальних метамерів, занурених у субстрат. Таким чином, ми спостерігали формування кореневища у прегенеративному періоді, яке уможливлює розвиток пристосувань до оселищ.


Ключові слова


високогірні Asteraceae, онтогенез, схожість насіння, проростки, пагін, кореневище, життєва форма

Повний текст:

PDF

Посилання


Berko Y.M. Vyvchennia zhyttievykh form ridkisnykh vydiv: metody i napriamky // Nauk. visnyk Nats. lisotekh. un-tu Ukrainy: zbirnyk nauk.-tekhn. prats., 2004. 14 (8). C. 139–142.

Vainahii I.V. Intensyvnist prorostannia nasinnia deiakykh roslyn Ukrainskykh Karpat, zibranoho z riznykh vysot // Ukr. botan. zhurn. 1960. 17 (2). C. 50–60.

Vainahii I.V. Skhozhist nasinnia dykoroslykh travianystykh roslyn Karpat u laboratornykh umovakh // Ukr. botan. zhurn. 1963. 20 (4). C. 48–57.

Vainahii I.V., Vainahii V.I. Nasinneva produktyvnist deiakykh ridkisnykh travianystykh roslyn Ukrainskykh Karpat, shcho potrebuiut okhorony // Ukr. botan. zhurn. 1994. 51 (5). C. 80–89.

Horyshyna T.K., Antonova Y.S., Samoilov Yu.Y. Praktykum po ekolohyy rastenyi: uch. posob. SPb.: Yzd-vo S.-Peterburh. un-ta, 1992. 140 s.

Zalesskaia O.V. Osobennosty ontoheneza y vozrastnoi sostav tsenopopuliatsyi Saussurea alpina L. v Pynezhskom hosudarstvennom pryrodnom zapovednyke // Pryntsypy y sposoby sokhranenyia byoraznoobrazyia: sb. materyalov I Vseros. nauch. konf. Yoshkar-Ola: Yzd-vo Mar. un-ta, 2004. C. 208–210.

Kyiak V.H. Mali populiatsii ridkisnykh vydiv roslyn vysokohiria Ukrainskykh Karpat. Lviv: Liha-Pres, 2013. 248 s.

Malynovskyi K.A. Vskhozhest semian vysokohornykh rastenyi Karpat // Biull. MOYP. Otd. byol. 1957. 62 (1). C. 51–63.

Nakhutsryshvyly H.Sh. Sovremennoe sostoianye ekolohycheskykh yssledovanyi rastytelnosty vysokohoryi // Bot. zhurn. 1974. 59 (5). C. 731–737.

Nakhutsryshvyly H.Sh. Osobennosty struktury y rytma razvytyia vysokohornykh rastenyi. Zhyznennye formy: struktura, spektry y evoliutsyia // Trudy MOYP. Otd. byol., sekts. bot. M.: Nauka, 1981. T. LVI. C. 265–281.

Polianskaia T.A. Ontohenetycheskaia struktura tsenopopuliatsyi borealnykh dlynnokornevyshchnykh rastenyi // Vestn. Udmurt. un-ta. Byolohyia. Nauky o zemle. 2011. 4. C. 55–63.

Pochynok T.V., Prokopiv A.I. Osoblyvosti formuvannia pahonovoi systemy Saussurea alpina (L.) DC. (Asteraceae) // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2010. 53. C. 19–27.

Sapozhenkova T.V., Sienchyna B.V., Druchas I.V. Skhozhist nasinnia deiakykh vydiv vysokohirnykh roslyn Karpat v umovakh kultury // Ukr. botan. zhurn. 1986. 43 (5). C. 28–31.

Serebriakov Y.H. Morfolohyia vehetatyvnykh orhanov vysshykh rastenyi. M.: Sovetskaia nauka, 1952. 392 s.

Serebriakov Y.H., Serebriakova T.Y. O dvukh typakh formyrovanyia kornevyshch u travianystykh mnoholetnykov // Biull. MOYP. Otd. byol. 1965. 70 (1). C. 67–81.

Tsenopopuliatsyy rastenyi (ocherky populiatsyonnoi byolohyy) / L.B. Zauholnova y dr. M.: Nauka, 1988. 184 s.

Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit / za red. Ya.P. Didukha. K.: Hlobalkonsaltynh, 2009. 912 s.

Chopyk V.I. Vysokohirna flora Ukrainskykh Karpat. K.: Naukova dumka, 1976. C. 115–146.

Billings W.D., Mooney H.A. The ecology of arctic and alpine plants // Biol. Rev. 1968. 43. P. 481–529. https://doi.org/10.1111/j.1469-185X.1968.tb00968.x

Bliss L.C. Arctic and alpine plant life cycles // Annu. Rev. Ecol. Syst. 1971. 2. P. 405–438. https://doi.org/10.1146/annurev.es.02.110171.002201

Czarnecka B., Władyka M. Ecological meaning of seed size and shape for seed persistence and germinability in some mountain plants from the collection of the Botanical Garden in Lublin // Bulletin of Botanical Gardens. 2007. 16. 3–10.

Donohue K. Seed dispersal as a maternally influenced character: mechanistic basis of maternal effects and selection on maternal characters in an annual plant // American Naturalist. 1999. 154 (6). P. 674–689. https://doi.org/10.1086/303273

Donohue K., Rubio de Cass R., Burghardt L., Kovach K., Willis C. Germination, postgermination adaptation, and species ecological ranges // Annu. Rev. Ecol. Evol. Syst. 2010. 41. P. 293–319. https://doi.org/10.1146/annurev-ecolsys-102209-144715

Ellstrand N.C., Elam D.R. Population genetic consequences of small population size: implications for plant conservation // Annu. Rev. Ecol. Syst. 1993. 24. P. 217–242. https://doi.org/10.1146/annurev.es.24.110193.001245

Elzinga C.L., Salzer D.L., Willoughby J.W. Measuring and monitoring plant populations. Bureau of Land Management. U.S. Department of the Interior, 1998. 492 p.

Fenner M. Seed ecology. London, New York: Chapman and Hall, 1985. 151 p. https://doi.org/10.1007/978-94-009-4844-0

Fischer R.A., Turner N.C. Plant productivity in the arid and semiarid zones // Ann. Rev. Plant Physiol. 1978. 29. P. 277–317. https://doi.org/10.1146/annurev.pp.29.060178.001425

Hagen D. Propagation of native Arctic and alpine species with a restoration potential // Polar Research. 2002. 21 (1). P. 37–47. https://doi.org/10.3402/polar.v21i1.6472

HaiYan Bu, GuoZhen Du, XueLin Chen, Yifeng Wang, XiuLi Xu, Kun Liu. The evolutionary significance of seed germinability in an alpine meadow on the Eastern Qinghai-Tibet Plateau // Arctic, Antarctic, and Alpine Research. 2009. 41 (1). P. 97–102. https://doi.org/10.1657/1523-0430-41.1.97

Jónsdóttir I.S. Diversity of plant life histories in the Arctic // Preslia. 2011. 83. P. 281–300.

Levin D. Ancient dispersals, propagule pressure, and species selection in flowering plants // Syst. Bot. 2006. 31 (3). P. 443–448. https://doi.org/10.1600/036364406778388692

Meusel H., Jäger E. Vergleichende Chorologie der Zentraleuropäischen Flora. Karten. Literatur. Register. Band III. Jena;Stuttgart;New York: Gustav Fischer Verlag, 1992. P. 450–560.

Popay A.I., Roberts E.H. Factors involved in the dormancy and germination of Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. and Senecio vulgaris L. // J. Ecol. 1970. 58 (1). P. 103–139. https://doi.org/10.2307/2258171

Savile D.B.O. Arctic adaptations in plants. Monograph No. 6. Ottawa: Information Canada, 1972. P. 7–54.

Schwienbacher E., Erschbamer B. Longevity of seeds in a glacier foreland of the Central Alps – a burial experiment // Bulletin of the Geobotanical Institute ETH Zurich. 2002. 68 (1). P. 63–71.

Stebbins G.L. Relationships between adaptive radiation, speciation and major evolutionary trends // Taxon. 1971. 20 (1). P. 3–16. https://doi.org/10.2307/1218529

Wager H.G. Growth and survival of plants in the Arctic // Journal of Ecology. 1938. 26 (2). P. 390–410. https://doi.org/10.2307/2256256

Warren Wilson J. Observations on the temperatures of Arctic plants and their environment // J. Ecol. 1957. 45 (2). P. 499–531. https://doi.org/10.2307/2256933

http://www.systat.com/MystatProducts.aspx




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.78.23

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.