ВПЛИВ РІВНЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ΑЛЬФА-ЧАСТОТИ НА ПОТУЖНІСТЬ ПІДДІАПАЗОНІВ ΑЛЬФА-РИТМУ ЕЕГ ТА ПАРАМЕТРИ ЕМГ ПРАЦЮЮЧИХ М’ЯЗІВ ПІД ЧАС СЛУХОМОТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЧОЛОВІКІВ

Анотація

Обстежено 100 здорових і праворуких чоловіків віком 19–21 років із різним рівнем індивідуальної частоти α-ритму ЕЕГ: з високим рівнем (понад 10,0 Гц) – 53 особи та з низьким рівнем (не більше 10,0 Гц) – 47 осіб. Чоловіки з високою індивідуальною частотою α-ритму ЕЕГ під час реалізації слухомоторної діяльності правою та лівою руками характеризуються вищою ефективністю кіркових активаційних процесів у піддіапазонах α ритму ЕЕГ, ніж особи з низькою індивідуальною частотою α-ритму. У чоловіків із високою індивідуальною частотою α-ритму ЕЕГ установлюється вищий вихідний тонус досліджуваних м’язів, активніша м’язова діяльність, зростання латеральних відмінностей при більш економічному режимі роботи правої руки. У осіб із низькою індивідуальною частотою α-ритму відзначається певне нівелювання відмінностей у режимах роботи м’язів-згиначів і м’язів-розгиначів правої та лівої руки.