ПРОСТОРОВА МІНЛИВІСТЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ КАЛЮЖНИЦЬ У СУЧАСНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВАХ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ
Анотація
Досліджено чисельність молюсків родини Viviparidae в літній період у водних об’єктах Українського Полісся. З’ясовано, що кількісний розвиток Viviparidae має значну просторову неоднорідність, а це насамперед пов’язано з великою різноманітністю умов середовища (температурним режимом, швидкістю течії, прозорістю води, рівнем рН, концентрацією розчиненого у воді кисню та ін.). Щільність поселення Viviparus viviparus (Lіnné, 1758) варіює у межах 15−108, V. contectus (Millet, 1813) − 14−52 екз./м2. Виявлено поселення Viviparidae, чисельність яких відхиляється від нормального розподілу. Трансформовані логарифмуванням дані про щільність поселення мають здебільшого нормальний розподіл. Найбільша чисельність V. viviparus зареєстрована у водотоках, а V. contectus − у стоячих водоймах. У сучасних українських водних об’єктах найсприятливіші умови влітку Viviparidae знаходять на глибині 0,3−1,0 м. Тут щільність поселення у V. viviparus становить 54−108 екз./м2, у V. contectus – 23−52 екз./м2. Більш глибоководні (1−2 м) поселення молюсків родини Viviparidae відзначаються значно меншими значеннями чисельності: 15−28 екз./м2 − для калюжниці річкової та 14−23 екз./м2 для калюжниці болотяної. Восени калюжниці мігрують на глибину до 2−3 м і більше, відповідно й чисельність їхня тут у цю пору зростає. Демекологічні зрушення калюжниць (насамперед, пониження їхньої щільності поселення та й загалом частоти трапляння) у водних об’єктах Українського Полісся – це відображення змін, які свідчать про порушення гомеостазу у окремих особин і популяцій загалом, а також тих гідроекосистем, складовою частиною яких вони є. Сучасний стан зябродишних калюжниць Українського Полісся можна покращити регулярним втіленням у життя всебічних охоронних заходів, спрямованих на поліпшення стану водного середовища, а в подальшому – на підтримання його стабільності. Насамперед, це контроль різних державних структур за складом стічних вод від промислових, сільськогосподарських і комунальних підприємств, що надходять до природних водних об’єктів.
Повний текст:
PDFПосилання
Anystratenko V. V., Dehtiarenko E. V., Anystratenko O. Iu., Prozorova L. A. Sovremennoe rasprostranenye briukhonohykh molliuskov semeistva Viviparidae (Caenogastropoda) v kontynentalnykh vodoemakh Evrazyy // Zool. zhurnal. 2014. T. 93. Vyp. 2. S. 211–220.
Zhadyn V. Y. Metody hydrobyolohycheskykh yssledovanyi. M.: Vyssh. shkola, 1960. 189 s.
Zernov S. A. Obshchaia hydrobyolohyia. 2 yzd. M.; L.: Yzd-vo AN SRSR, 1949. 523 s.
Kyiashko P. V., Soldatenko E. V., Vynarskyi M. V. Klass Briukhonohye molliusky. Opredelytel zooplanktona y zoobentosa presnykh vod Evropeiskoi Rossyy / pod red. S.Ia. Tsallolykhyna. M.; SPb., 2016. T. 2. Zoobentos. S. 335−438.
Konventsiia pro okhoronu biolohichnoho riznomanittia vid 05.06.1992 r., ratyfikovano Zakonom № 257/94-VR vid 29.11.1994 r. [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http://zakonO.rada.gov.ua/laws/show/995_030/printl361280240144740.
Levyna O. V. Molliusky semeistva Viviparidae vodokhranylyshch Dneprovskoho kaskada // Hydrobyol. zhurnal. 1992. T. 28. № 1. S. 60–65.
Maksymovych V. B., Pohrebov V. B. Analyz kolychestvennykh hydrobyolohycheskykh materyalov. L., 1986. 97 s.
Mezhzheryn S. V., Andryichuk T. V., Babko R. V., Kuzmyna T. N. ekolohycheskaia alternatyvnost blyzkykh vydov presnovodnykh molliuskov zhyvorodok Viviparus viviparus y V. contectus (Gastropoda, Viviparidae): retrospektyva y sovremennoe sostoianye // Pryrodnychyi almanakh. Ser. Biolohichni nauky. 2014. Vyp. 20. S. 105−113.
Metodychnyi posibnyk z vyznachennia yakosti vody / V.I. Shcherbak ta in. K., 2002. S. 6−15.
Romanenko V. D. Osnovy hidroekolohii: pidruchnyk. K.: Oberehy, 2001. 728 s.
Rukovodstvo po metodam yssledovanyia kachestva vod / A.V. Yatsyk y dr. K.: TViMS, 1995. T. 1. 202 s.
Stadnychenko A. P., Ivanenko L. D. Malakobiota Ukrainskoho Polissia ta yii zminy za umov antropohennoho presu // Visn. Zhytomyr. derzh. un-tu im. I. Franka. 2006. Vyp. 26. S. 221−224.
Stadnychenko A. P., Bohachova A. M., Shubrat Yu. V. Vplyv antropohennoi transformatsii navkolyshnoho seredovyshcha na stan prisnovodnoi malakofauny Ukrainy // Visn. ZhNAEU. 2008. (1). S. 139−147.
Chebotarev A. Y. Hydrolohycheskyi slovar. L.: Hydrometyzdat, 1978. 308 s.
Yanyhyna L. V. Rol Viviparus viviparus (L.) (Gastropoda, Viviparidae) v formyrovanyy soobshchestv makrozoobentosa Novosybyrskoho vodokhranylyshcha // Ross. zhurnal byol. ynvazyi. 2011. № 4. S. 98−107.
Glöer P. Süsswassergastropoden. Mollusca I. Nord- und Mitteleuropas. Hackenheim: ConchBooks, 2002. 327 S.
DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.77.18
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.