ВПЛИВ ГІБЕРЕЛОВОЇ КИСЛОТИ, СТИМПО Й РЕГОПЛАНТУ НА ВМІСТ НІТРАТІВ І АМІАКУ В ПРОРОСТКАХ HELIANTHUS ANNUUS L. ТА BRASSICA NAPUS L. ЗА РОСТУ НА СУБСТРАТАХ ПОРОДНОГО ВІДВАЛУ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ

S. Makogonenko, V. Baranov, O. Terek

Анотація


Досліджували дію гіберелової кислоти як представника класичних регуляторів росту, а також двох нових регуляторів росту Стимпо та Регопланту українського виробництва (виробник ДП МНТЦ «Агробіотех») на вміст нітратів і аміаку в 14-добових проростках Helianthus annuus L. і Brassica napus L. Дослід проводили на проростках, що росли на ґрунтових субстратах породних відвалів вугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району. Дані регулятори є новою розробкою третього покоління з широким спектром дії та біозахисним ефектом. Їх раніше не застосовували як стимуляторів росту і можливих протекторних сполук під час фіторекультивації техноземів. Тому важливо було дослідити їхній вплив на показники азотного метаболізму проростків у несприятливих едафічних умовах відвалу. Було виявлено збільшення вмісту нітратів і зменшення вмісту аміаку. Це свідчить про зміни азотного обміну у процесі росту молодих проростків соняшника та ріпаку за дії Стимпо і Регопланту, а також сприяння їхньому росту на субстратах породного відвалу. Отримані результати вказують на перспективність подальшого застосування регуляторів росту під час фіторекультивації породних відвалів.


Повний текст:

PDF

Посилання


Arynushkyna E. V. Rukovodstvo po khymycheskomu analyzu pochv. M., 1970. S. 153–159.

Babaiants A. V., Hrytsenko Z. M., Ponomarenko S. P. Biostymuliatory (rehuliatory rostu) roslyn. K.: MNTTs Ahrobiotekh, 2013–2014. S. 3, 10, 12, 15.

Bakun V. R., Kovalska O. R., Patsula O. I. Protektorna rol treptolemu u roslyn ripaka ta soniashnyka za dii ioniv svyntsiu // Molod i postup biolohii: zb. tez IV Mizhnar. nauk. konf. studentiv i aspirantiv. Lviv, 2008. S. 373–374.

Baranov V. I. Ekolohichnyi opys porodnoho vidvalu vuhilnykh shakht TsZF ZAT "Lvivsystemenerho" yak obiekta dlia ozelenennia // Visn. Lviv. un-tu. Ser. biol. 2008. Vyp. 46. S. 172–178.

Voitovych O. M. Stres-indukovani zminy aktyvnosti NO – syhnalnoi systemy v prorostkakh Pisum sativum L. // Botanika ta ekolohiia roslyn. Visn. Zaporizh. un-tu. 2009. № 2. S. 5–8.

Hashchyshyn V. R., Patsula O. I., Terek O. I. Nakopychennia vazhkykh metaliv u Brassica napus L. i Helianthus annuus L. pid vplyvom solei tsynku ta rehuliatora rostu treptolemu // Fyzyolohyia rastenyi y henetyka. 2014. T. 46. № 4. S. 343–350.

Hrytsenko Z. M., Ponomarenko S. P., Karpenko V. P. ta in. Biolohichno aktyvni rechovyny v roslynnytstvi. Uman, 2008. S. 179–191.

Dmytryev A. P. Syhnalnaia rol oksyda azota u rastenyi // Tsytolohyia y henetyka. 2004. № 4. S. 67–75.

Knysh I. B., Kharkevych V. V. Rozpodil vmistu khimichnykh elementiv u porodakh terykoniv Chervonohradskoho hirnychopromyslovoho raionu // Visn. Lviv. un-tu. Ser. heol. 2003. Vyp. 17. S. 148–158.

Oliinyk O. O., Furman V. M., Solodka T. M., Vakulenchuk S. I. Vyvchennia efektyvnosti doposivnoi obrobky nasinnia stymuliatoramy rostu roslyn // Visn. Nats. un-tu vodnoho hospodarstva ta pryrodokorystuvannia. 2013. № 4(64). S. 112–118.

Makrushyn M. M., Makrushyna Ye. M., Peterson N. V. ta in. Fiziolohiia roslyn. Vinnytsia: Nova knyha, 2006. S. 264–266.

Ponomarenko S. P. Rehuliatory rosta rastenyi / Ynstytut byoorhanycheskoi khymyy. K., 2003. 319 s.

Pochynok Kh. N. Metody byokhymycheskoho analyza rastenyi. K.: Nauk. dumka, 1976. 96 s.

Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha u Lvivskii oblasti v 2015 rotsi. Departament ekolohii ta pryrodnykh resursiv. Lviv, 2015. http://www.menr.gov.ua/docs/activity-dopovidi/regionalni/rehionalni-dopovidi-u-2015-rotsi/Lvivska_2015.pdf

Smetanyn V. Y. Rekultyvatsyia zemel: obzor tekhnolohyi. M.: ekolohyia y promyshlennost Rossyy, 2004. S. 42–45.

Tarchevskyi Y. A. Syhnalnye systemy kletok rastenyi. M.: Nauka, 2002. 294 s.

Trakhtenberh Y. Opyt yzuchenyia byoheokhymycheskoi provyntsyy odnoho yz hornopromyshlennykh raionov Zapadnoi Ukrayny: knyha o yadakh y otravlenyiakh. Ocherky toksykolohyy. K.: Nauk. dumka, 2000. S. 213–225.




DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vlubs.2018.77.14

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Bookmark and Share