Клінічна характеристика та особливості хірургічного лікування пацієнтів із простими кістами нирок

Анотація

Прості кісти нирок досить поширені у дорослих, і частота їхнього виникнення зростає з віком. Кіста нирок – це рідинне тонкостінне, об’ємне утворення, яке розвивається у товщі ниркової тканини або підкапсульно і містить, як правило, серозну рідину. Кісту зазвичай виявляють під час ультрасонографічного обстеження органів черевної порожнини та нирок. Мета дослідження – порівняти клініко-лабораторні характеристики пацієнтів із простими кістами нирок, яких піддавали аспіраційній склеротерапії або лапароскопічній резекції, та встановити взаємозалежності між цими показниками. Дослідження проводили на базі урологічного відділення лікарні Святого Пантелеймона в період 2021–2023 рр. Проаналізовано 46 пацієнтів, яким проводили хірургічне видалення кісти нирок. Основними методами лікування кісти нирки були аспіраційна склеротерапія та лапароскопічна резекція. Пацієнтів поділили на групи залежно від методу лікування (аспіраційна склеротерапія або лапароскопічна резекція). Для встановлення відмінностей провели порівняльний аналіз за віком, статтю, результатами клініко-лабораторних досліджень, локалізацією кісти й рецидивами. Взаємозалежність між клінічними показниками та методами лікування оцінювали за допомогою критерію χ2 Пірсона. Статистичний аналіз отриманих даних здійснювали за допомогою програмних пакетів SPSS v. 25.0 та EXCEL.
Серед прооперованих пацієнтів методом лапароскопічної резекції було 13 чоловіків (62 %) та 8 жінок (38 %). У 8 пацієнтів виявлено кісту правої нирки (38 %), а у 13 пацієнтів виявлено кісту лівої нирки (62 %). Вік пацієнтів становив 56±2,6 років. Серед пацієнтів, яких піддавали аспіраційній склеротерапії, було 11 чоловіків (44 %) і 14 жінок (56 %). У 14 пацієнтів виявлено кісту правої нирки (56 %), а у 11 пацієнтів – кісту лівої нирки (44 %). Вік пацієнтів 63±2,2 роки. Розмір кіст нирок у пацієнтів, які прооперовані методом лапароскопічної резекції, становив 70±3,6 мм. У пацієнтів, яких піддавали аспіраційній склеротерапії, розмір кіст нирок становив 72±5,4 мм. Статистично достовірної різниці за віком, статтю, розміром кіст нирок у пацієнтів, яких піддавали аспіраційній склеротерапії та лапароскопічній кістектомії, не виявлено. Нами встановлено, що у хворих після лапароскопічної резекції рецидивів у клініці не було. Однак частота рецидивів у хворих після аспіраційної склеротерапії становить 74±9 % від загальної кількості хворих і є досить високим показником рецидивів кіст нирок.
Отже, лапароскопічна резекція – більш ефективний метод лікування, порівняно з аспіраційною склеротерапією. Таким чином, лапароскопія є сучасним підходом до хірургії кіст нирок, що дає змогу не лише зменшити травматизм, прискорити відновлення пацієнтів, але й забезпечити високу точність і ефективність лікування.